A A A K K K
для людей із порушенням зору
Буцька селищна територіальна громада
Уманського району Черкаської області

.

СТРАТЕГІЯ розвитку

Буцької селищної

територіальної громади

на 2024-2030 роки

 ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ……………………………………………………………..3

ЗВЕРНЕННЯ СЕЛИЩНОГО ГОЛОВИ……………………………………………4

ВСТУП……………………………………………………………………………….6

  1. МЕТОДИКА, ПРИНЦИПИ ТА ПРОЦЕС РОЗРОБКИ СТАРТЕГІЇ……………...7
  2. ХАРАКТЕРИСТИКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ БУЦЬКОЇ ТГ……...…………………………………………………………………………….12
    1. Загальна характеристика територіальної громади…………………………...12
    2. Інформація про органи місцевого самоврядування………………………….14
    3. Інформація про громадян, чисельність населення, демографічна ситуація. Зайнятість та доходи громадян………………………………………………..17
    4. Історична довідка…………………………………………………………...….20
    5. Земельні ресурси і територія громади………………………………………..22
    6. Інфраструктура…………………………………………………………………25
    7. Економіка та підприємництво………………………………………………...32
    8. Стан навколишнього середовища…………………………………………….39
  3. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ ТА СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ТГ………..………….……..41
    1. Сценарії розвитку Буцької ТГ до 2030 року…..……………………………..41
    2. SWOT-аналіз Буцької ТГ...………………………………………………….…44
    3. SWOT-матриця Буцької ТГ...………………………………………………….46
    4. Порівняльні переваги, виклики і ризики Буцької ТГ…...…………………...49
  4. Стратегічні, операційні цілі та завдання………………………………………….50

4.1 Стратегічна ціль 1. Економічний розвиток громади…………………………51

4.2 Стратегічна ціль 2. Розвиток людського капіталу……………………………54

4.3 Стратегічна ціль 3. Комфортні та безпечні умови для проживання в громаді………………………………………………………………………………56

  1. Впровадження та моніторинг реалізації стратегії………………………………..58

5.1 Управління процесом реалізації стратегії…………………………………….58

5.2 Процедура моніторингу та оновлення стратегії……………………………...59

5.3 Основні механізми реалізації стратегії місцевого розвитку………………...61

5.4 Механізм фінансування стратегії місцевого розвитку……………………….63

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ

ТГ – територіальна громада

SWOT-аналіз - аналіз сильних, слабких сторін, а також сприятливих можливостей і загроз.

СМТ – селищне міського типу

ГЕС – гідро-електростанція

КП – комунальне підприємство

ЗЗСО - заклад загальної середньої освіти

ЗДО – заклад дошкільної освіти

ФАП, ФП – фельдшерсько-акушерський пункт

МБК, СБК – будинок культури

ТОВ – товариство з обмеженою відповідальністю

СФГ – сільське фермерське господарство

ПП – приватне підприємство

ЄС - Європейський Союз

ТПВ – тверді побутові відходи

ВВП – внутрішній валовий продукт

МВФ – міжнародний валютний фонд

МСБ, МСП – малий та середній бізнес/підприємництво

ЖКГ – житлово-комунальне господарство

ДФРР – державний фонд регіонального розвитку

КУВ - Комітет з управління впровадженням стратегічного плану

Шановна Громадо!

Буцька селищна територіальна громада утворена у вересні 2017 року шляхом об’єднання Буцької селищної та Багвянської та Кутівської сільських рад Маньківського району Черкаської області, почала функціонувати 9 січня 2018 року. В жовтні 2020 року до Буцької селищної територіальної громади доєдналися такі населені пункти:  с. Нова Гребля  та с. Червоний Кут Жашківського району, с. Русалівка та  с Кислин Маньківського району Черкаської області.

Стратегія розвитку громади  розроблена за ініціативою селищної ради та за сприяння Чекаська агенція регіонального розвитку з метою формування пріоритетних цілей та завдань розвитку нашої громади.

До подання проектних ідей та визначення основних завдань розвитку громади залучено структурні підрозділи селищної ради, робочу групу з розробки Стратегії, мешканців та бізнес громади. Тому розробка Стратегії стала інструментом налагодження партнерства між організаціями громадянського суспільства, представниками бізнесу, селищною радою, її виконавчим комітетом та активними громадськими діячами.

Процес написання Стратегії був довготривалим, необхідно було зібрати дані стосовно усіх напрямків життя громади, провести аналіз потреб мешканців та бізнесу громади, врахувати специфіку діяльності установ освіти, культури, спорту та медицини, врахувати бачення майбутнього людьми старшого віку та молоді, осіб з інвалідністю, внутрішньо-переміщених осіб та врахувати перспективи допомоги ветеранам російсько-української війни і вирішити ряд інших питань.

Тому, я хочу висловити слова подяки всім, хто долучився до створення цього стратегічно важливого документу, який визначає нам чіткі вектори руху громади до нашого спільного кращого майбутнього!  Вірю, що спільними зусиллями ми збудуємо громаду з високим рівнем економіки, високим рівнем життя та безпеки наших громадян.

 

Щиро Ваш,

Голова Буцької селищної територіальної громади, Сергій Залізняк!

 

 

ВСТУП

 

Буцька селищна територіальна громада утворена у вересні 2017 року шляхом об’єднання Буцької селищної та Багвянської та Кутівської сільських рад Маньківського району Черкаської області (рішення сесії № 18-1/VІІ), почала функціонувати 9 січня 2018 року.

В жовтні 2020 року до Буцької селищної територіальної громади доєдналися такі населені пункти:  с. Нова Гребля  та с. Червоний Кут Жашківського району, с. Русалівка та  с. Кислин Маньківського району Черкаської області.

Мета розробки Стратегії розвитку полягає у вирішенні проблем економічного розвитку та підвищенні конкурентоспроможності громади, що сприятиме покращенню життя громадян і є завданням селищної ради відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Стратегія розвитку Буцької селищної територіальної громади зорієнтована на внутрішні зміни, модернізацію всіх сфер життєдіяльності, на створення ефективної системи менеджменту, наближення селищної ради до стандартів сталого розвитку, європейських критеріїв якості життя та на досягнення конкурентних позицій у регіональному та національному вимірах.

Формулювання бажаного для громади стратегічного «бачення» майбутнього – є головною ланкою стратегічного плану, оскільки їй підпорядковуються всі інші його складові плану, цілеспрямована діяльність з його втілення. Образ майбутнього, що пов’язаний з питанням «чого ми хочемо досягти?», має надихати кожного мешканця на активну, творчу діяльність.

Очікувані результатами втілення Стратегії:

  • підвищення бізнесової та туристичної привабливості громади через поширення бренду громади серед інвесторів та туристів;
  • розвиток нових для громади галузей підприємництва;
  • підвищення рівня комфортності життєвого середовища населених пунктів громади та якості надання послуг;
  • підвищення рівня доходів домогосподарств;
  • збільшення місць для працевлаштування в рамках громади.

Стратегія розроблена на засадах прозорості та публічності, за координації Черкаської агенції регіонального розвитку. Стратегія розвитку розроблена відповідно до Закону України «Про засади державної регіональної політики» від 05.02.2015 року № 156-VIII зі змінами, внесеними згідно із Законом № 2389-IX від 09.07.2022 та Методичних рекомендацій щодо порядку розроблення, затвердження, реалізації, проведення моніторингу та оцінювання реалізації стратегій розвитку територіальних громад, затверджені наказом Мінрегіону від 12.12.2022 року № 265.

 

  1. ПІДХІД, МЕТОДИКИ ТА ПРОЦЕС РОЗРОБКИ СТАРТЕГІЇ

 

Стратегічне планування ТГ полягає в розробленні стратегічних рішень (у формі прогнозів, проектів програм і планів), що передбачають висування таких цілей і стратегій поведінки відповідних об'єктів управління, реалізація яких забезпечує ефективне функціонування громади у довгостроковій перспективі, швидку адаптацію до мінливих умов зовнішнього середовища.

Підготовка Стратегії розвитку Буцької ТГ відбувалася відповідно до методології, запропонованої Проектом Європейського Союзу «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» та Програми Ради Європи «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні».

Методологія розглядає сталість (сталий розвиток) і соціальну інтеграцію як основні принципи місцевого розвитку(табл.1).

 

Таблиця 1. Принципи місцевого розвитку

 

Методологія підготовки та впровадження Стратегії ґрунтується на твердженні, що впровадження Стратегії відбудеться лише за умов об’єднання зусиль виконавців плану та всіх зацікавлених сторін. В результаті цієї роботи будуть досягнуті визначені цілі, реалізовані спільні проекти, які в цілому забезпечуватимуть сталий розвиток громади.

Залучення широкого кола громадян до створення стратегічного плану дозволило визначити та знайти прийнятні шляхи усунення проблем громади, забезпечити налагодження діалогу між громадськістю та владою. При цьому однією з основних складових процесу планування було обов’язкова участь у ньому всіх активних та зацікавлених представників громади. Розроблена таким чином стратегія відображає інтереси усіх мешканців ТГ.

Робоча група створюється з метою розробки і втілення Стратегічного плану розвитку Буцької селищної територіальної громади. Робоча група формується з представників виконкому, бізнесових кіл та представників громадськості. Склад робочої групи затверджується розпорядженням селищного голови. Робоча група працює постійно, на засадах повної добровільності, самовідданості та безкорисливості.

Функції робочої групи:

  • розробляє проект бачення Стратегічного розвитку громади;
  • визначає напрями і пріоритети своєї роботи;
  • розробляє план дій для втілення Стратегічного плану;
  • визначає проблеми та можливості соціального та економічного розвитку Буцької селищної територіальної громади;
  • проводить економічні дослідження та фінансово-технічний аналіз;
  • проводить аналіз сильних та слабких сторін, можливостей та загроз у розвитку Буцької селищної територіальної громади;
  • визначає пріоритетні напрямки економічного і соціального розвитку;
  • може приймати участь у розробці інноваційних проектів та вносить до них пропозиції щодо питань, які стосуються соціально – економічного розвитку громади в межах Стратегічного плану;
  • організовує розповсюдження плану дій груп та проводить опитування серед мешканців громади з метою накопичення пропозицій для включення в Стратегічний план;
  • узагальнює і оцінює результати опитування з метою включення їх в стратегічний план дій групи;
  • організовує роботи по підготовці інформаційних документів з переліком і описом проектів щодо складання і виконання Стратегічного плану;
  • організовує роботу з засобами масової інформації;
  • розробляє концепцію стратегічного бачення та напрямів по досягненню довго- і короткострокових цілей;
  • формує склади робочих комісій за стратегічними напрямками розвитку Буцької селищної територіальної громади;
  • розробляє положення про робочі підгрупи, комісії, фокусні групи та організовує їх роботу;
  • затверджує теми соціально-психологічних досліджень;
  • залучає до роботи фахівців та спеціалістів з обговорюваних питань;
  • бере участь у розробці та подає проект Стратегічного плану на затвердження селищній раді.

Організація роботи робочої групи покладається на голову робочої групи та його заступника. Голова скликає та веде засідання групи, дає доручення членам групи, представляє групу у відносинах з іншими органами, об’єднаннями громадян, підприємств, установ та організацій. Організовує роботу по реалізації висновків та рекомендацій робочої групи. У разі відсутності голови групи або неможливості ним виконувати своїх повноважень, головні його функції здійснює заступник голови, або один із його помічників. Засідання робочої групи є правовим, якщо в роботі бере участь не менш як половина від загального складу групи.

За результатами розгляду і вивчення питань робоча група готує висновки і рекомендації. Висновки і рекомендації робочою групою приймаються за взаємною згодою членів групи (консенсусом), які беруть участь у засіданні і підписуються головою робочої групи, а у разі його відсутності — заступником голови робочої групи або одним із помічників голови робочої групи. Протокол засідань робочої групи підписується головою та секретарем групи.

Склад робочої групи з підготовки Стратегічного плану розвитку Буцької селищної територіальної громади

Голова робочої групи

Сергій Залізняк селищний голова

Заступник Голови робочої групи

Волошин Віталій Івнович ( член виконкому)

Секретар робочої групи

Дзьоба Олександр Петрович( член виконкому)

Члени робочої групи

Секретар виконавчого комітету

Солод Лариса Валеріївна

Староста с Багва

Заболотній Володимир Вікторович

Староста с. Русалівка

Онуфрієнко Оксана Іванівна

Староста с. Кислин та с Кути

Чорний Наум Вікторович

Староста с. Червоний Кут

Животенко Лариса Миколаївна

Староста с. Нова Гребля

Письменна Світлана Іванівна

Головний бухгалтер відділу планування, бухгалтерського обліку та звітності виконавчого комітету Буцької селищної ради

Котенко Валентина Василівна

Головний спеціаліст відділу планування, бухгалтерського обліку та звітності виконавчого комітету Буцької селищної ради

Літвінчук Марія Василівна

Начальник Фінансового відділу Буцької селищної ради

Бондаренко Валентина Григорівна

Начальник  гуманітарного відділу

Данилюк Людмила Миколаївна

Директор ЗДО « Дзвіночок» Буцької селищної ради

Майборода Олена Василівна

Директор ДНЗ « Буцький ППЛ»

Гісько Галина Миколаївна

В.О. начальника відділу земельних відносин, АПК, екології та архітектури

Дивна Надія Іванівна

Секретар ради

Бабак Лариса Анатоліївна

Голова постійної депутатської Ресурсної комісії

Павленко Василь Григорович

Голова постійної депутатської Комунальної комісії

Богач Володимир Валерійович

Голова постійної депутатської Гуманітарної комісії

Рева Валентина Володимирівна

Депутат ради, Член постійної депутатської Ресурсної комісії

Василишенко Олег Анатолійович

Представник бізнесу

Русенко Зіна Степанівна

Представник бізнесу

Крамаренко Тетяна Василівна (член виконкому)

Представник туристичного бізнесу

Сологуб Василь Олексійович

Представник агробізнесу

Директор ТОВ « Кищенці» Корнеліс Хузінха

 

При розробці стратегії в її основу покладені такі принципи:

  •  партнерства (характер стратегічного розвитку формується за результатами різносторонніх консультацій, спрямованих на досягнення консенсусу, а також на обґрунтованих очікуваннях громади від владних структур. До участі в ухваленні рішень і розробці стратегічних цілей було запрошено всі зацікавлені сторони – представників влади, бізнесу, наукових установ, асоціацій підприємців та громадянського суспільства).
  •  життєздатності (основою забезпечення життєздатності є дотримання належної рівноваги та послідовності внутрішніх елементів Стратегії (цілей, заходів). Ще одним важливим елементом забезпечення життєдіяльності є розвиток порівняльних переваг, визначених за результатом SWOT-аналізу (розбудова можливостей, що послаблюють гостроту недоліків і проблем).
  •  інтеграції (забезпечувалася за двома напрямками: 1)інтеграція спільних місцевих потреб на регіональному рівні з територіальної та змістовної точки зору. Це означає, що досягнення будь-якої регіональної мети принесе результат і на місцевому рівні. 2) інтеграція як багатовимірний план розвитку пріоритетних секторів і напрямків діяльності, забезпечує уникнення негативних впливів та конфліктів.
  •  інноваційно-інвестиційної синергії (застосовується як принцип у процесі ідентифікації проектів і стосується запропонованого підходу та найефективнішого використання наявних ресурсів).
  •  ієрархії стратегічних планів (стратегічні плани вищого рівня мають більш загальний характер і закладають підвалини для визначення конкретних заходів на нижчих рівнях).
  •  субсидіарності (визначення стратегічних заходів, починаючи з найнижчого рівня, на основі потреб місцевих громад, здійснювалися із використанням ресурсів регіонального розвитку.

 

 

 

 

2.         ХАРАКТЕРИСТИКА СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ БУЦЬКОЇ ОТГ

 

2.1        Загальна характеристика територіальної громади

 

 

Рис. 1 Карта Буцької територіальної громади

 

Буцька селищна об’єднана територіальна громада утворена відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» 19 вересня 2017 року.

До складу громади увійшли наступні населені пункти: смт Буки Буцької селищної ради, села Багва , Улянівка Багвянської сільської ради, село Кути Кутівської сільської ради Маньківського району Черкаської області.

Фактично Буцька селищна об’єднана територіальна стала функціонувати 9 січня 2018 року.

В грудні 2019-січні 2020 року до Буцької селищної ради звернулися громади населених пунктів з пропозицію щодо добровільного приєднання територіальних громад села Червоний Кут Червонокутської сільської ради Жашківського району Черкаської області та села Нова Гребля Новогребельської сільської ради Жашківського району Черкаської області до Буцької селищної ради об’єднаної територіальної громади з центром у смт Буки Маньківського району Черкаської області.

Тож, згідно розпорядження КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ № 541-р від 6 травня 2020 року « Про затвердження перспективного плану формування територій громад Черкаської області» було остаточно затверджено склад Буцької селищної територіальної громади.

Тому з 16 листопада 2020 року Буцька селищна територіальна громада функціонує у такому складі:

Таблиця 2. Склад Буцької тг

Назва

територіально

ї громади

Код населеного

пункту-

адміністративного центру

територіальної

громади згідно

з КОАТУУ

Назва населеного

пункту-адміністративного центру територіальної громади

Назви територіальних

громад, що входять до складу

спроможної

територіальної

громади

Назва району, до якого входить

адміністративний центр громади

Буцька

селищна

територіальна

громади

7123155300

смт Буки

Буцька

Багвянська

Кислинська

Кутівська

Новогребельська

Русалівська

Червонокутська

Уманський

район

 

Буцька селищна територіальна громада включає вісім населених пунктів:

смт. Буки  – центр громади;

с. Багва (відстань до центру громади – 12 км);

с. Улянівка (відстань до центру громади – 10 км);

с. Кути (відстань до центру громади – 8 км);

с. Кислин (відстань до центру громади – 8 км);

с.  Русалівка (відстань до центру громади –9 км);

с. Червоний Кут (відстань до центру громади – 10 км);

с. Нова Гребля (відстань до центру громади – 12, 7 км).

Розташована Буцька ТГ в Уманському районі Черкаської області і межує:

  • на півночі –з Жашківською ТГ Черкаської області;
  • на сході – з  Водяницькою ТГ та  Виноградською ТГ Черкаської області;
  • на півдні – з Іваньківською ТГ Черкаської області;
  • на заході – з Маньківською ТГ Черкаської області.

Центр громади розташований 182 км   від обласного центру Черкаси, до траси Київ - Одеса - 38 км.

Територіальна громада займає площу в 19886,7 га (в т.ч. смт Буки – 4128,0895 га, с.Багва та с. Улянівка - 2472,4895 га, с.Кути – 1363, 6га, с.Русалівка - 3201,3 га, с. Червоний Кут - 3720,9га, с. Нова Гребля – 3293 га, с. Кислин - 1707,4 га.

Таблиця 3. Порівняння громади, району, області,

Регіони

Площа,

км2

Площа у % до загальної площі/району/області

Населення

Населення у % до загального населення/району/області

Густота населення

Громада

198,876

 

5 096

 

25,6 осіб на 1 кв. км

Район

4 515,2

4.4

286,6

1,77

 

Область

20 900

0,951

1 218,1

0.41

 

Коротке порівняння громад-конкурентів в таблиці 4.

 

Таблиця 4. Порівняння Буцької тг з громадами-конкурентами

Показники

2023 рік

Буцька громада

Громада -конкурент 1

Іваньківська сільська

Громада -конкурент 2

Маньківська селищна

Громада -конкурент 3

Баштечківська  сільська

Територія, км2

198,876 кв. кілометрів

98,31 кв. кілометрів

343,9 км2

 


185,5 км²

 

Населення

5 095

3 949

17 587

4126

Зайняте населення

4655

 

 

 

Зареєстровані безробітні

39

 

 

 

Середня заробітна плата

14 000 грн.

14 000 грн.

14 000 грн.

14 000 грн.

Сильна сторона, що надає перевагу у розвитку

Об‘єкт для туризму

Підприємство з вирощування кроликів

Забійний цех,

Надання адміністративних послуг

-

 

2.2 Інформація про органи місцевого самоврядування

 

Селищний голова Залізняк Сергій Степанович. Працює Буцьким селищним головою з 2018 року. Переобраний повторно в 2020 р. В склад громади ввійшло 1 селищна та 6 сільських рад в межах 4 колишнього Маньківського району та 2 колишнього Жашківського району:

ПІБ

Телефон, ел.адреса

Посада

1

Онуфрієнко Оксана Іванівна

 

0966210140

rusalovka@ukr.net

Секретар Русалівської сільської ради, староста

2

Зінчук Лариса Миколаївна

0688513303

4erkut@ukr.net

Староста с.Червоний КУт

3

Чорний Наум Вікторович

0638855010

kiyslin_2020@ukr.net

Староста с.Кути і с.Кислин

4

Заболотній Володимир Вікторович

0976503232

bagva_sr@ukr.net

Староста с.Багва і с.Улянівка

5

Письменна Світлана Іванівна

0678998786

mega_rada@ukr.net

Староста с.Нова Гребя

 

Виборців:

Багва- 342, Нова Гребля- 433,Червоний Кут-920, Кислин- 293, Буки-1379, Русалівка - 337, Кути- 233, Улянівка – 63. Всього: 4000

Оргамом місцевого самоврядування, що представляє інтереси Буцької селищної територіальної громади Уманського району Черкаської області  та здійснює від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування є Буцька селищна рада. Селищна рада представлена 21 депутатом.

Партійна належність депутатського корпусу Буцької селищної ради 8 скликання:

Партійна належність:

  • 1 депутат від Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина»;
  • 2 депутати від Всеукраїнського об’єднання  « Черкащани».

 

Таблиця 5. Депутати Буцької селищної ради

ПІБ

Територіальний виборчий округ

1

Бабак Лариса Анатоліївна

№ 1

2

Залізняк Анна Борисівна

№ 1

3

Мельник Андрій Анатолійович

№ 1

4

Рева Валентина Володимирівна

№ 1

5

Онищук Василь Олександрович

№ 2

6

Богач Володимир Валерійович

№ 2

7

Павленко Василь Григорович

№ 2

8

Патлачук Тамара Миколаївна

№ 2

9

Прекрасна Валентина Миколаївна

№ 3

10

Мегей Вадим Григорович

№ 3

11

Волощенко Наталія Петрівна

№ 3

12

Кухар Людмила Вікторівна

№ 4

13

Кісіль Олександр Олександрович

№ 4

14

Верболоз Наталія Григорівна

№ 5

15

Головань Юрій Григорович

№ 5

16

Василишенко Олег Анатолійович

№ 5

17

Нівеська Людмила Петрівна

№ 6

18

Попик Іван Іванович

№ 6

19

Вега Лідія Федорівна

№ 6

20

Пащенко  Сергій Володимирович

№ 7

21

Лавриненко Олег Леонідович

№ 7

 

До системи місцевого самоврядування, окрім територіальної громади та селищного голови, належать також виконавчі органи селищної ради. Взаємодія усіх органів місцевого самоврядування налагоджена таким чином, аби, з одного боку, влада не концентрувалась у руках однієї особи чи групи осіб, а з іншого боку, було можливим ефективне та своєчасне прийняття рішень щодо розвитку громади.

Наприклад, рада затверджує місцевий бюджет, але саме виконавчі органи ради розробляють його проект, подають на затвердження раді та забезпечують його виконання. Також ради не є постійно діючими органами, їх робота є сесійною. Депутати збираються на сесію не рідше одного разу за 4 місяці. За цей час вони приймають найбільш важливі рішення, що віднесені до їх компетенції. Але потреба у діяльності є завжди, тому потрібні органи, що працюватимуть постійно. Такими є виконавчі органи ради.

Виконавчим органом Буцької селищної ради є її виконавчий комітет. Склад виконавчого комітету подано в таблиці 6.

Таблиця 6. Склад виконавчого комітету

ПІБ

Посада

1

Залізняк Сергій  Степанович

Селищний голова

2

Письменна Світлана Іванівна

Староста с. Нова Гребля

3

Зінчук Лариса Миколаївна

Староста с. Червоний Кут

4

Заболотній Володимир Вікторович

Староста с. Багва с. Улянівка

5

Чорний Наум Вікторович

Староста  с. Кути с. Кислин

6

Онуфрієнко Оксана Іванівна         

Староста с. Русалівка

7

Бабак Лариса Анатоліївна         

Секретар селищної ради

8

Солод Лариса Валеріївна

Секретар виконавчого комітету

9

Данилюк Людмила Миколаївна         

Начальник гуманітарного відділу

10

Волошин Віталій Іванович         

Працівник ДНЗ Буцький ППЛ

11

Майборода Олена Василівна         

Директор ЗДО «Дзвіночок» смт Буки

12

Гісько Галина  Миколаївна

 

13

Крамаренко Тетяна Василівна         

Приватний підприємець

14

Омельченко Анатолій Володимирович    

Директор ПП «Влад»

15

Онищук Микола Олександрович

Пенсіонер

16

Солод Павло Васильович

Головний інженер  ПП «Влад»

17

Дзьоба Олександр Петрович         

Діловод Буцької селищної ради с. Багва

18

Бортник Ігор Степанович

Викладач  ДНЗ «Буцький ППЛ»

19

Швиденко Наталія Валерівна         

Головний бухгалтер ТОВ  « Березино»

20

Підлубний Олександр Вікторович

Директор ПП «Перлина Тікича»

21

Гурський Іван Петрович 

Майстер виробничого навчання ДНЗ «Буцький ППЛ»

22

Остапчук Валерій  Григорович         

ТОВ Березино інженер ОП

 

Перелік інформаційних ресурсів:

  • Офіційний сайт Буцької селищної ради : http://bucka.gromada.org.ua
  • Офіційна сторінка в Фейбуці: https://www.facebook.com › bukyotg

В Буцькій ТГ функціонує 1 благодійна організація  « Благодійний фонд  Наші люди всюди». Сфера його діяльності – благодійність.

 

2.3. Інформація про громадян, чисельність населення, демографічна ситуація. Зайнятість та доходи громадян.

 

Демографічна ситуація в громаді, виглядає наступним чином: скорочення чисельності населення, зниження тривалості життя і народжуваності, смертність населення в працездатному віці, старіння населення. Чисельність населення Буцької ТГ станом на 2020 рік 5096 осіб.

Таблиця 7. Паспорт Буцької тг

Найменування показника

 

Одиниця виміру

Багва

Кути

Русалівка

Червоний Кут

Нова Гребя

Буки

Кислин

Всього

Демографічна характеристика

Чисельність населення, всього

осіб

530

358

537

1013

532

1753

389

5096

у тому числі у віці:

 

1. Діти, всього:

осіб

 

 

 

 

 

 

 

 

до 5-ти років

22

5

11

14

15

59

5

131

6-18 років

64

25

29

118

91

206

30

563

2. Дорослі, працездатного віку

283

256

320

609

267

1102

268

3105

3. Пенсіонери

161

72

177

272

159

370

86

1297

Зайнятість населення

1. Загальна кількість населення, зайнятого в усіх сферах діяльності

осіб

490

451

338

790

532

1146

262

4009

а) сільське господарство

463

427

320

730

500

991

252

266

сільськогосподарських

підприємствах (ТОВ,

ФГ, ПП)

58

17

18

60

20

71

22

266

особистих селянських господарствах

405

410

284

670

480

920

230

3399

б) промисловість,

будівництво, транспорт

0

5

0

10

5

17

0

37

в) торгівля та громадське

харчування

4

2

1

12

2

30

2

53

г) побутове обслуговування і

комунальне господарство

5

0

1

0

1

3

0

10

ґ) освіта

12

8

7

28

17

59

1

120

д) охорона здоровя

1

2

2

3

1

13

1

23

е) соціальна допомога

1

1

2

1

1

3

1

10

є) культура

2

2

2

3

2

2

2

15

ж) в органах місцевого самоврядування

2

4

3

3

2

28

3

45

 

Соціальний захист населення

Інваліди

осіб

28

15

17

22

20

3

17

122

Учасники бойових дій

13

4

1

8

9

27

2

64

Люди, які обслуговуються службою соціальної допомоги на дому

12

9

22

9

8

35

14

109

Багатодітні сімї

4

2

1

9

8

14

1

39

Діти з багатодітних сімей

14

7

6

31

21

97

3

179

Діти інваліди

4

0

1

1

1

6

1

14

Діти сироти

0

0

0

1

0

12

6

19

 

Найчисельнішим населеним пунктом громади є – смт Буки (1737 осіб), центр тяжіння соціально-культурного та економічного життя. В сільській місцевості – це село Червонй Кут (10113 осіб). Найменшим по чисельності є село Улянівка - (121).

Серед населення переважають дорослі працездатного віку – 62%, що однозначно є позитивним чинником. Пенсіонери – 26%, діти – 12%.

 

 

Рис. 2 Вікова структура Буцької тг, %

 

Таблиця 8. Природний та міграційний рух населення

Показники

2017

2018

2019

2020

2021

2022

Народжені

12

10

10

15

24

3

Померлі

39

55

53

61

118

39

Природний приріст

-27

-45

-43

-46

-94

-36

Прибулі

 

76

48

70

42

37

Вибулі

 

14

31

12

31

28

Сальдо міграції

 

62

17

58

11

11

Загальне збільшення (зменшення)

 

17

-26

12

-83

-25

 

З 2017 року спостерігається відємний приріст населення, тобто смертність переважає над народжуваністю, це призводить до зменшення кількості населення.

 

Графік 1. Природній та міграційний рух населення

 

Серед причин смертності перші місця посіли: хвороби системи кровообігу, новоутворення, хвороби органів травлення та коронавірусної інфекції COVID-19.

Детальний прогноз стану здоров’я населення можливий лише після отримання локальних статистичних даних на рівні громади.

Середня заробітна плата по громаді в 2022 році становить 9865, 68 грн. Середня заробітна плата в Буцькій тг за видами діяльності подана в табл.8.

 

Таблиця 9. Середня заробітна плата за видами діяльності, грн

Галузі та види діяльності

2022

Сільське господарство, мисливство, лісове та рибне господарство

8 500

Промисловість

6 800

Будівництво

-

Оптова й роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з їх ремонту

6 500

Готелі та ресторани

-

Транспорт і зв'язок

Немає інформації

Фінансова діяльність

-

Операції з нерухомістю, здавання під найом та послуги юридичним особам

-

Державне управління

11 899

Освіта

11 261

Охорона здоров’я / соціальна допомога

11400

/8268,48

Колективні, громадські та особисті послуги

Немає інформації

Інші види діяльності

 

 

В графічному вигляді середня заробітна плата за видами діяльності відображається так:

 

Графік 2. Середня заробітна плата за видами діяльності, 2022 рік

З даної таблиці видно, що офіційна заробітна плата найвища у працівників державного управління, сфери охорони здоровя та соціальної допомоги.

 

2.4 Історична довідка

 

Буки – адміністративний центр селищної громади. За народними переказами назва Буки походить від того, що колись тут росли великі букові ліси. Точна дата заснування невідома, але за архівними даними можна зробити припущення, що звенигородські козаки Дмитро та Федір Барановичі заселили Буки в другій половині 16 століття, а в 1592 році їх маєток захопив галицький каштелян-магнат Юзефій Струсь, який збудував тут фортецю і змінив стару назву на нову Струсь-город, але ця назва в народі не прижилася.

    В 1604 році магнат Ю. Струсь передав Буки своєму зятю, магнатові Мартину Калиновському, який в 1609 році прилучив їх до Уманського повіту. Буки, як і інші навколишні села, не раз зазнавали набігу і майже повного спустошення з боку турків і татар. Так, в 1615 році с. Буки було повністю зруйноване татарами і в ньому залишилось лише десять чоловік, які жили в ямах.

    Але вигідне географічне і торговельне положення Буків сприяло його швидкому зростанню. Так в 1629 році Буки вже значилось містечком, в якому налічувалось 317 дворів. Змінювалися власники села, але тяжке становище селянства залишалось без змін. В 1821 році граф Потоцький передав Буки та інші села, як придане, своєму зятю графу Кисельову П.Яскраву картину злиднів буцьких селян описує Т. Г. Шевченко у своєму «Щоденнику». Під час свого перебування на Україні в 1845 році Шевченко їхав з Умані на Кирилівку через Маньківку і Буки.

    Незадовго до реформи 1861 року граф Киселів продав свій буцько-антонівський маєток князю Любомирському, який в 1857 році до містечка Буки приєднав і село Антонівку. Тоді в обох населених пунктах було 496 дворів і 3183 чол. населення.       

    На початок 1900 року Буки стали вже досить людним містечком з населенням 5461 чол. Щотижня тут відбувались великі базари, діяло дві церкви, чотири синагоги і лише одна церковно-парафіальна школа, яка знаходилася в приватній селянській хаті. В школі навчалось 29 хлопчиків і 11 дівчаток. На Буки та навколишні села був один лікар, фельдшер і акушерка.

    Початок 20 ст. в Буках відзначився в поширенні мережі освітніх закладів. У  1907 році в приватному приміщенні було відкрито однокласне земське училище в якому навчалося 96 хлопчиків та 25 дівчаток. А 6 січня 1909 року була відкрита бібліотека, в якій нараховувалось 573 книг переважно релігійного змісту. Читачів було 275 осіб, книговидач за 1909-1910 роки – 6104. Лише в 1911 в Буках в новозбудованому приміщенні відкрито двокласне земське училище в якому навчалось 120 учнів.

6 листопада 1929 року дала струм одна з перших на Україні Буцька сільська гідроелектростанція ім. Г. І. Петровського. Буцька ГЕС – це перша сільська ГЕС, збудована в Україні , згідно  плану ГОЕЛРО. План прийняли у 1920 році, а будували ГЕС протягом 2 років – з 1927 по 1929 рік. Пустили в дію ГЕС  7 листопада 1929 року.

ГЕС збудована на річці Гірський Тікич.  Саме гірський характер річки  допоміг у виборі  місця побудови ГЕС. ГЕС названа іменем Григорія Петровського, який на той момент займав посаду «Всеукраїнського старости». На момент відкриття станція забезпечувала електроенергією 2 райцентри (Буки і Маньківка) та 3 села (Антонівка, Кислин й Нова Гребля).  Станція перестала виробляти струм в 1979 році. Символічно, що весною наступного року на Гірському Тікичі була сильна повінь через холодну і сніжну зиму, після якої різко настало потепління. До 1984 року гідроелектростанцію використовували як трансформаторну підстанцію. В 1987 році початок дериваційного каналу перекрили бетонною пробкою.

В 2016 році знайшовся інвестор – ТОВ “Гідроресурс-К”. Компанія в 2015 році повторно запустила Юрпільську ГЕС нижче по течії. Проте ця станція була в кращому стані, а її гідротехнічні споруди не такі масштабні, як в Буцької. Станом на початок 2021 року земля і всі об’єкти ГЕС в Буках є власністю ТОВ “Гідроресурс-К” на правах довгострокової оренди. Ніяких активних робіт щодо відновлення власник не здійснював.

 

 

 

 

 

2.5 Земельні ресурси і територія громади

Загальна площа Буцької селищної ТГ – 19 887,2 га.

З яких :

  • площа населених пунктів - 3 079,4 га
  • землі водного фонду складають 59,9 га,
  • землі природоохоронного та історико-культурного призначення – 55,3 га,
  • площа сільськогосподарських угідь -13 617 га,
  • в тому числі рілля – 13 097га.

 

 

Рис 3. Земельні ресурси Буцької тг

 

На малюнку видно, що основну частину земель Буцької територіальної громади займають сільськогосподарські угіддя – 81%, площа населених пунктів становить 18%.

Населені пункти  Буцької селищної ТГ розташовані  в зоні лісостепових ландшафтів. У ґрунтовому покриві переважають чорноземи, на піднесених місцях — сірі і світло-сірі ґрунти.

 

Таблиця 10. Узагальна характеристика земельних ресурсів

Земельні ресурси

га

Сільськогосподарські угіддя

13406,0

Сіножаті

520,2

Землі природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення

55,3

Води

59,8

 

 

Таблиця 11. Паспорт земельних ресурсів населених пунктів Буцької тг

Найменування показника

Одиниці виміру

Багва

Улянівка

Кути

Русалівка

Червоний Кут

Нова Гребля

Буки

Кисин

Всього

1. Загальна площа тг

га

2472,5

1363,6

3201,3

3720,9

3293

4128

1707,4

19886,7

Площа населених пунктів

310,9

274,7

671,6

490,5

312,7

732,9

286,1

3079,4

2. Площа СГ угідь:

1944

1005

1936

2586

1800

3018

1117

13406

  • рілля з неї:

1924

963

1920

2551

1791

2882

1064

13095

державної власності

0

0

0

0

0

0

0

0

комунальної власності

173,6

101,3

115,4

545,1

111,1

470,3

102,6

1619,4

приватної власності

1750,9

862

1804,6

2006,6

1680,5

2412,1

961,9

11478,6

Із загальної площі ріллі:

1924

963

1920

2551

1791

2882

1064

13095

передано в оренду

1504,3

729,9

1523,7

1885,1

1460,7

2007

731,6

9842,3

перебуває у постійному користуванні

111,3

24,1

161

0

0

327,2

70,2

693,8

використовується власниками одноосібно

137,7

7,91

214,67

187,47

14,55

93,21

11,8

667,31

  • пасовища і сіножаті

20,7

42,5

16,93

241,5

9,1

136,2

53,31

520,24

з них: передано в оренду

0

33

0

35,1

19,3

98,3

26,5

212,2

3. Землі водного фонду

га

19,3

4,3

23,2

8,3

0

4,7

0

59,8

- в межах населеного пункту

9,05

0

23,2

0

0

0,8

0

33,05

з них передано в оренду

0

0

12,5

4,4

0

0,8

0

17,7

- за межами населеного

пункту

7,2

4,3

0

4,4

0

3,85

0

19,75

з них передано в оренду

7,2

2,2

0

0

0

2,01

0

11,41

в постійному користуванні

0

0

0

0

0

0

0

0

4. Площа земель природоохоронного та

історико-культурного

призначення

га

0

13,7

0

40,4

0

1,2

0

55,3

 

Таблиця 12. Структура земель за цільовим призначенням

Земельні ресурси

га

 
 

1.       Для ведення фермерського господарства

0,89

 

2.       Для товарного с/г виробництва

11,78

 

3.       Для ведення особистого підсобного господарства

1,78

 

4.       Для індивідуального садівництва

0,003

 

5.       Для городництва

0,61

 

6.       Ділянки для здійснення несільськогосподарської підприємницької діяльності

-

 

7.       Для сінокосіння і випасання худоби

0,14

 

8.       Для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд (присадибні ділянки)

0,28

 

9.     Для будівництва індивідуальних гаражів

-

 

10.   Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій

0,001

 

11.   Для ведення лісового господарства і пов’язаних з ним послуг

0,33

 

12.   Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі

0,0015

 

13.   Для обслуговування закладів та установ

0,025

 

14.   Землі промисловості

0,081

 

15.   Землі транспорту

0,03

 

 

За геоморфологічними ознаками на території  Буцької селищної ТГ можна виділити три основні типи рельєфу: широко хвилястий, долинно-балковий, водно- ерозійний. Рельєф громади сприятливий для розвитку сільсько-господарського виробництва і транспортної інфраструктури, а також для розвитку туризму.

За географічним положенням територія громади належить до південної лісостепової помірно-зволоженої частини Східно-Європейської рівнини. У фізико-географічному відношенні територія громади розташована в межах Придніпровської височини на правобережній, прилеглій до Дніпра, частині. 

В плані тектоніки територія Буцької селищної ТГ лежить на правобережжі Українського кристалічного щита (УКЩ), який виходить на поверхню вздовж річки Гірський Тікич, починаючи від греблі колишньої ГЕС ім. Петровського.

Населені пункти  Буцької селищної ТГ розташовані  в зоні лісостепових ландшафтів. У ґрунтовому покриві переважають чорноземи, на піднесених місцях — сірі і світло-сірі ґрунти.

В гідрогеологічному відношенні територія громади розташована в басейні Південного Бугу (річка Гірський Тікич). В цілому водоносний комплекс сприятливий для використання водопостачання. Також для використання питної води використовуються свердловини. Поверхневі води представлені річкою Гірський Тікич, а також ставками та струмками.

Клімат громади помірно континентальний. Зима м'яка, з частими відлигами.  Літо тепле, в окремі роки спекотне, західні вітри приносять опади. Пересічна температура повітря +7,2 °C. Середня температура найхолоднішого місяця січня -8,9 градусів. Середня температура липня становить +27,5 градусів. Максимальна +45 °C, мінімальна −37 °C. Період з температурою +10 °C становить 160 — 170 днів. Опадів 450—520 мм на рік.

 

2.6 Інфраструктура

Транспортна інфраструктура і зв’язок

 По території громади пролягають державні дороги – Т-24-05 і Т-24-06. Відстань від адміністративного центру громади до районного центру – 28 км.

Протяжність і стан доріг подано в таблиці 13.

 

Таблиця 13. Протяжність доріг

Найменування показника

Одиниці виміру

Багва

Кути

Русалівка

Червоний Кут

Нова гребля

Буки

Кислн

Всього по тг

1.Під’їзна дорога до населеного пункту, протяжність

км

0

2

8

0

2

0

0

12

2.Вулиці і дороги в населеному пункті, протяжність

км

27,9

21

4

33

9,1

45,3

18

158,3

в т.ч. асфальтовано

3,2

2,5

8

9

1

28,2

3

54,9

інше покриття

24,7

18,5

16

24

8,1

17,1

6

114,4

3.Мережі зовнішнього освітлення

9,5

12

12,81

25

9,1

28

12,81

109,22

 

Отже, протяжність мережі доріг на території Буцької  громади складає 158,3 км.

Пасажирське сполучення між селами громади і адмінцентром здійснюється  автобусним перевезенням, маршрутами: Умань-Буки -  Ч.Кут, Київ- Маньківка, Жашків-Черкаси, Умань-Багва.

Транспортне сполучення між населеними пунктами громади присутнє, щоденно ходить автобус. Тричі на день в села Червоний Кут. Нова Гребля. Кислин, Кути. Велику Багву, Улянівка і Русалівка – транспортне сполучення відсутнє.

Маршрутне сполучення між населеними пунктами Буцької отг:

 

Таблиця 14. Маршрутне сполучення

 

Маршрут

Довжина маршруту (км)

Затрачено часу (хв.)

1

Буки – Кислин- Кути-Нова Гребля-Червоний Кут.

29,5

47

 

Буки – Кислин

8,0

12

 

Буки – Кути

8,0

12

 

Буки – Нова Гребля

12,7

20

 

Буки – Червоний Кут

10,0

15

 

Кислин – Кути

7,0

12

 

Кути-Нова Гребля

9,0

14

 

Нова ГребляЧервоний Кут

5,5

9

2

Буки –Русалівка-Ульянівка-Багва

21,72

38

 

Буки-Русалівка

9,0

14

 

Буки-Ульянівка

10,0

15

 

Буки-Багва

12,0

18

 

Русалівка-Ульянівка

8,0

12

 

Ульянівка - Багва

4,0

8

 

Розвиток мережі зв’язку, наявність та якість доступу до Інтернет

На території Буцької громади розташована Черкаська філія Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення. Предметом господарської діяльності Концерну є сприяння  створенню та технічній експлуатації засобів передачі та розповсюдження    теле, радіо та іншої інформації різними видами зв’язку. З цієї причини територія громади охоплена різними видами зв’язку: мобільний зв'язок та інтернет.

Мобільниий зв'язок представлений  провайдерами: Київстар, Vodafone та Lifecell.

Інтернет  на території громади є:

  • Широкополосний ( Провайдери Інфоком та Інтертелеком).
  • Оптоволоконний ( Провайдери -  Простонет та Меганет).
  • Мобільний.

В одному населеному пункті громади - с. Кути спостерігається проблема з мобільним зв’язком та мобільним інтернетом. Найкращим виходом з ситуації, що склалася  - було б підключення оптоволоконного інтернету. Та в населеному пункті невелика кількість населення і тому з економічної точки зору підключення буде нерентабельним.

На території громади є відділення Укрпошти.

Інфраструктура торгівлі та послуг

Мережа закладів торгівлі представлена 20 обєктами змішаної форми торгівлі. Мережа громадського харчування наразі відсутня. До війни працювало  3 кафе. На території громади функціонують 3 перукарні.

Туристична інфраструктура

На території селища на річці Гірський Тікич  розташований туристичний об’єкт- «Буцький каньйон». Він включає в себе: першу сільську ГЕС в Україні, водяний млин, водоспад «ВИР», урочище «Лисакове», каньйон, Радіонову та Мокрицьку скелі.

Скелі із сірого та рожевого граніту були сформовані близько 2 мільярдів років тому та мають висоту до 30 м. Протяжність «Буцького каньйону» приблизно 2,5 км.

Краєвиди каньйону стали не тільки візитівкою краю, але й впізнаними для тисяч людей об’єктами природи. «Буцький каньйон» став місцем паломництва для любителів туризму, альпіністів, рафтингу, банджі-джампінгу.

Згідно з рішенням Черкаського облвиконкому № 288 від 13 травня 1975 року «Буцький каньйон» має статус державної комплексної пам’ятки природи і визначений як геоморфологічна, мінералогічна, петрографічна, геохронологічна пам’ятка. Висота скель до 30 м.

Після греблі вниз по річці на правому березі Гірського Тікича розташувався  імпозантний старий млин, побудований ще в 1838 році. Біля нього ще й донині можна побачити  кам’яні жорна.

Далі, вниз по річці – гідрологічна пам’ятка природи місцевого значення – мальовничий водоспад «ВИР».

Основною складовою частиною дивовижних скель є сірий та рожевий граніт.

Одна зі скель отримала назву «Радіонова» і статус геологічної пам’ятки природи.

Найближчими туристичними об’єктами до « Буцького каньйону» є:

  • Музей трипільської культури в с. Легедзине,
  • Кінний завод в м. Жашків,
  • Національний дендрологічний парк «Софіївка» в м. Умань.

На землях с. Кути знаходиться гідрологічний заказник місцевого значення «Кутівський», площею 13,7 га, створений з метою охорони та збереження гідрологічного об’єкту в заплаві безіменної річки , яка є правою притокою річки Гірський Тікич. В заказнику збереглося низинне болото з типовою болотною рослинністю (стрілолист), яке є акумулятором вологи та покращує мікроклімат прилеглих територій. Територія заказника може використовуватись у наукових цілях.

У липні 2019 року  було підписано договір про співробітництво  територіальних громад у формі реалізації спільного проекту « Про співробітництво у сфері туризму» між Буцькою селищною та Камянською міською територіальними громадами.

У січні 2024 року з метою забезпечення спільного економічного розвитку об’єднаних територіальних громад, враховуючи потребу в налагодженні партнерських відносин та створенні ефективних форм співробітництва для подальшого розвитку галузі та елементів інфраструктури туризму на території громад, Буцька селищна ТГ стала одним із засновників місцевої Асоціації органів місцевого самоврядування «Кластер «Шляхами Трипільської Праматері»».

 

 

Рис. 4 Інформаційно-туристична карта смт Буки

 

Зведений в таблицю перелік туристичних об’єктів Буцької територіальної громади.

Таблиця 15. Туристичні обєкти Буцької тг

Назва

Адреса

Гребля ГЕС

смт Буки Уманського району, вул. Лісова

Старий водяний млин

смт Буки Уманського району, вздовж вул. Туристична

 

Водоспад «Вир»

«Урочище Лисакове»

Будівля старої ГЕС

Каньйон

Скеля  Баламутова

Скеля «Вороняче  гніздо»

«Український Стоунхендж»

Скеля Радіонова

Мокрицька скеля

 

Таблиця 16. Природно-заповідний фонд

Перелік об’єктів ПЗФ

Площа, га

Назва підприємства, організації/установи землекористувача (власника), у віданні якого знаходиться об’єкт ПЗФ

Гідрологічний заказник " Кутівський"

13,7

Буцька селищна рада

Геологічна пам"ятка природи  «Скеля Радіонова»

0,2

Гідрологічна пам"ятка природи водоспад "Вир"

0,3

Кислинський гідрологічний заказник

45,3

Комплексна пам"ятка природи "Буцький    каньйон»

0,8

ВСЬОГО

60,3

 

 

Житлово-комунальна та енергетична інфраструктура

Таблиця 17. Кількість домогосподарств, одиниць

Населений пункт

К-сть домогосподарств

Мають земельну діялнку

Утримують ВРХ

(голів)

для особистого сг

для товарного виробництва

1

2 і більше

Буки

1565

647

423

51

10

Кути

258

258

198

18

1

Кислин

269

269

230

11

3

Багва

285

285

239

15

3

Нова Гребля

398

243

198

19

4

Русалівка

366

366

306

18

5

Червоний Кут

753

627

503

37

11

Всього

3894

2695

2520

169

37

 

 

 

 

Таблиця 18. Житлово-комунальне господарство

Найменування показника

Одиниці виміру

Багва

Кути

Русалівка

Червоний Кут

Нова Гребля

Буки

Кислин

Всього по ТГ

Комунальні підприємства

одиниць

0

0

0

0

0

1 ЖКГ

0

1

Газопостачання в балонах

 

180

170

150

664

160

690

150

2164

Сміттєзвалища:

одиниць

 

 

 

 

 

 

 

 

паспортизовані

 

0

0

1

1

0

0

0

2

стихійні

 

1

1

0

0

1

1

1

5

 

Комунальна інфраструктура та інженерні мережі

На території Буцької селищної ТГ функціонує комунальне підприємство «Каньйон», створене в 2019 році. Для  його  нормальної роботи за кошти державної субвенції  було закуплено техніку: 2 трактори, причіп, косарка роторна, відвал, розкидач піску, відвал, ківш, навантажувач фронтальний.

Навесні 2022 року проєкт SURGe запустив Ініціативу «Сади Перемоги», що фінансується урядом Канади та впроваджується компанією Alinea International, за підтримки Міністерства аграрної політика та продовольства України й Міністерства розвитку громад та територій, аби підтримати громади та мотивувати вирощувати власні харчові продукти.

Однією з перших до «Садів Перемоги» долучилася Буцька територіальна громада, яка за підтримки експертів ініціативи розробила та затвердила «Програму підтримки самозабезпечення Буцької територіальної громади харчовими продуктами на 2022 – 2024 роки» та, орієнтуючись на свої потреби, за один рік змогла зібрати майже 40 тонн врожаю та забезпечити продовольством 11 тис. людей, а також – освоїти виробництво олії та згущеного молока.  Всі роботи  по вирощуванню овочів виконувало КП «КАНЬЙОН».

Водопостачання та водовідведення

В населених пунктах сільської місцевості водогін відсутній. В смт Буки  прокладено 2 черги водогону.  Залишилась третя черга  з підключенням  нових вулиць, встановлення водонапірної башти, заміну застарілого водопроводу  на новий, особливо  на проблемних ділянках.

 

Соціальна інфраструктура

Таблиця 19. Дошкільні та загальноосвітні навчальні заклади

Показники

2018

2019

2020

2021

2022

Кількість дошкільних закладів, одиниць

     

5

5

Кількість дітей в дошкільних закладів, тис. осіб

     

120

122

Завантаженість дошкільних закладів (дітей на 100 місць)

     

56

57

Кількість загальноосвітніх навчальних закладів, одиниць

2

2

2

4

4

Кількість учнів у загальноосвітніх навчальних закладах, осіб

287

296

283

432

454

Кількість вчителів у загальноосвітніх навчальних закладах, осіб

     

73

72

 

Таблиця 20. Перелік та опис дошкільних та шкільних закладів

 

Назва та місце розміщення

Проектна потужність

Наповненість

Основна проблема

 

ЗЗСО

 

 

 

1

Буцький ліцей Буцької селищної ради Черкаської області, 20114, в. Пушкіна, 2, смт Буки Уманський р-н Черкаська обл.

640

224

Потребує капітального ремонту даху

2

Багвянська філія Буцького ліцею Буцької селищної ради 20112, Черкаська обл., Уманський р-н, с.Багва, в. Терлецького, 1

160

63

Потребує заміни котла

3

Кислинська ЗОШ І ступеня Буцької селищної ради, 20110, Черкаська обл., Маньківський р-н, с. Кислин,   в. Шеченка, 3

160

7

Невелика кількість дітей в населеному пункті

4

Червонокутський ліцей Буцької селищної ради Черкаської області,

19225, Черкаська обл., Уманський р-н, с. Червоний Кут, в. Шкільна, 6

280

90

Нетипове приміщення школи, у якому відсутні їдальня та спортивний зал (розташовані на певній відстані від навчального корпусу)

5

Новогребельський ліцей Буцької селищної ради Черкаської області

19226, Черкаська обл., Уманський р-н,

с. Нова Гребля, в. Незалежності, 1

320

67

Потребує заміни котла

 

ЗДО

 

 

 

6

Заклад дошкільної освіти "Дзвіночок" смт Буки Буцької селищної ради

20114, Черкаська обл., Уманський  р-н, смт Буки, в. Сонячна, 3

96

81

Потребує капітального ремонту даху та утеплення фасаду

7

Заклад дошкільної освіти "Барвінок" с. Багва Буцької селищної ради

20112, Черкаська область, Уманський район, с.Багва, вул. Шевченка 1

33

10

Невелика кількість дітей в населеному пункті

8

Заклад дошкільної освіти "Колосок" с.Кислин Буцької селищної ради

20110, Черкаська обл., Уманський р-н, с. Кислин, в. Шеченка, 3

9

4

Невелика кількість дітей в населеному пункті

9

Заклад дошкільної освіти "Берізка" с. Червоний Кут Буцької селищної ради 19225, Черкаська обл., Уманський р-н, с.Червоний Кут, в. Козацька, 15

55

15

Приміщення садочку потребує ремонту

10

Заклад дошкільної освіти "Віночок" с. Нова Гребля Буцької селищної ради 19226, Черкаська обл., Уманський р-н, с. Нова Гребля, в. Незалежності, 2

27

7

Невелика кількість дітей в населеному пункті

 

Мережа закладів охорони здоров’я

Таблиця 21. Охорона здоровя Буцької тг

Найменування показника

Одиниці виміру

Багва

Кути

Русалівка

Червоний Кут

Нова Гребля

Буки

Кислин

Всього по ТГ

 ЗАКЛАДИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я

 

1

1

1

1

1

1

1

7

1)Центр первинної медицини

 

0

0

0

0

0

0

0

1

        - Амбулаторії

 

0

0

0

1

0

1

 

2

Кількість працівників

 

0

0

0

3

0

0

0

0

Кількість населених пунктів, що обслуговують

 

0

0

0

1

0

0

0

0

Кількість населення, що обслуговується

 

11

0

0

1112

0

0

0

1112

2)   -ФАП і ФП

 

1

1

1

0

1

0

1

5

Кількість працівників

 

1

1

1

0

1

0

1

5

Кількість населених пунктів, що обслуговують

 

2

1

1

0

1

0

1

6

Кількість населення, що обслуговується

 

528

528

352

1112

570

1747

395

5232

 

Заклади культури

Таблиця 22. Споруди культурно-спортивного призначення

Споруда

Скільки відвідувачів вміщує

Події чи заходи, що викликають найбільший приплив гостей

Заклади культури

 

 

Буцький МБК

360

 Концерти, випускні вечори.

Багвянський СБК

300

 Концерти, випускні вечори.

Кислинський СБК

300

 Концерти, випускні вечори.

Русалівський СБК

600

 Концерти, випускні вечори.

Кутівський МБК

300

 Концерти, випускні вечори.

Червонокутський СБК

360

 Концерти, випускні вечори.

Новогребельський СБК

360

 Концерти, випускні вечори.

Буцька селищна бібліотека №1

30

 Тематичні зустрічі

Буцька селищна бібліотека №2

10

 

Багвянська сільська бібліотека

10

 

Русалівська сільська бібліотека

30

 Тематичні зустрічі

Кислинська сільська бібліотека

30

 Тематичні зустрічі

Кутівська сільська бібліотека

35

 Тематичні зустрічі

Червонокутська сільська бібліотека

30

 Тематичні зустрічі

Новогребельська сільська бібліотека

25

 Тематичні зустрічі

Споруди

 

 

спортивні майданчики з тренажерним

обладнанням                                                       

20

 Змагання

 

2.7 Економіка та підприємництво

Буцька селищна територіальна громада показує економічний розвиток завдяки дії суб’єктів господарської діяльності, а саме діяльність фізичних та юридичних осіб по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку. У таблиці 23 зображені найбільші підприємства на території громади.

Таблиця 23. Найбільші підприємтсва Буцької тг

Найменування підприємств

Продукція, що випускається

ТОВ «Кищенці»

Вирощування зернових та технічних культур, тваринництво

СФГ Пащенка

Вирощування зернових та технічних культур, розведення ВРХ, виробництво молока

ТОВ «Багва»

Вирощування зернових та технічних культур

ТОВ «Березино»

Вирощування зернових та технічних культур

ПП «Перлина Тікича »

Вирощування зернових та технічних культур

СФГ «Білецького»

Вирощування зернових та технічних культур

ФГ «Іжко»

Вирощування зернових та технічних культур

ТОВ «Підприємство з іноземними інвестиціями»

Виробництво  продуктів борошно-мельної- круп’яної промисловості

ТОВ « АскольдАгро ПСП»

Вирощування зернових та технічних культур

ПП « Влад»

Виробництво цегли, черепиці та інших будівельних виробів з обпаленої глини

ТОВ « Автодор»

Вирощування зернових та технічних культур

ТОВ « Кищенці Фрутс»

Вирощування овочевих культур

СФГ « Вершина»

Вирощування зернових та технічних культур

СФГ « Вершина-2»

Вирощування зернових та технічних культур

 

На території Буцької селищної ТГ функціонує також ТОВ «П І І  « Буцький завод продтоварів»»

Найпотужнішим підприємством та роботодавцем є ТОВ «Кищенці» - 150 робочих місць саном на 2022 рік. Фінансова звітність ТОВ «Кищенці» подана в таблиці 24.

 

Таблиця 24. Фінансова звітність ТОВ «Кищенці»

 

2020

2021

2022

Дохід

658 954 000

957 574 000

989 615 000

Чистий прибуток

133 674 000

206 488 000

88 638 000

Активи

874 314 000

1 098 560 000

1 264 578 000

Зобовязання

514 043 000

295 415 000

450 938 000

 

З таблиці видно, що з кожним роком дохід зростає, чистий прибуток підприємства в 2022 році склав 88 638 000 грн, що менше на 117 850 000 грн ніж у 2021 в зв’язку із збройною агресією російської федерації. Були проблеми із постачанням палива для техніки, проблеми із робочою силою (мобілізація), перебої із електроенергією та поставками посівного матеріалу.

Всього зареєстрованих фізичних-осіб підприємців на 2021 рік в Буцькій отг 83. З них в с.Буки – 43, с.Червоний Кут – 24, с.Багва – 7, с.Русалівка – 3, с. Нова Гребя – 5, с.Кислин – 3, с.Кути – 1.

У сфері обслуговування працюють 24 підприємства торгівлі і 1 обєкт побутового обслуговування населення.

 

Таблиця 25.  Зареєстровані суб’єкти господарської діяльності за видами діяльності, од

Галузі та види діяльності

2021

Сільське господарство, мисливство, лісове господарство та рибне господарство

51

Промисловість, у т.ч.:

1

   добувна промисловість

1

   обробна промисловість

 

   виробництво та розподілення електроенергії, газу та води

0

Будівництво

0

Оптова і роздрібна торгівля; торгівля транспортними засобами; послуги з ремонту

85

Готелі та ресторани

0

Транспорт і зв’язок

2

Тимчасове розміщування й організація харчування

1

Інформація та телекомунікації

1

Фінансова діяльність

0

Операції з нерухомістю, здавання під найм та послуги юридичним особам

0

Професійна, наукова та технічна діяльність

0

Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного  обслуговування

0

Державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування 

0

Освіта

10

Охорона здоров’я та соціальна допомога

7

Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок

7

Колективні, громадські та особисті послуги

0

Інші види

10

 

 

Графік 3. Субєкти господарської діяльності за видами

 

Основні види діяльності в Буцькій селищній громаді це сільське господарство та оптова і роздрібна торгівля.

Актуальною є потреба пошуку джерел та ефективних механізмів фінансування потреб територіального розвитку, використання інвестиційного потенціалу. Буцька селищна громада має планову інвестиційну діяльність у громаді в найближчий період.

 

Таблиця 26. Планова інвестиційна діяльність Буцької тг

Проект, орієнтовний термін виконання (рік початку – рік завершення)

Кошторисна вартість, млн. грн.

Джерело фінансування

"Утеплення фасаду закладу дошкільної освіти "Дзвіночок" смт Буки Буцької селищної ради Черкаської області"  за адресою вулиця Сонячна, 3, смт Буки, Уманського району, Черкаської області" (2023р - 2023р)

2,568

0,068 млн грн - бюджет громади,
2,5 млн грн - держ бюджет

"Капітальний ремонт даху закладу дошкільної освіти "Дзвіночок" смт Буки Буцької селищної ради Черкаської області  за адресою вулиця Сонячна, 3, смт Буки, Уманського району, Черкаської області" (2023р - 2023р)

1,245

0,045 млн грн - бюджет громади,
1,2 млн грн - держ бюджет

"Капітальний ремонт внутрішнього туалету Буцького ліцею Буцької селищної ради Черкаської області за адресою вулиця Пушкіна, 2, смт Буки, Уманського району, Черкаської областї" (2023р - 2023р)

0,176

бюджет громади

 

 "Капітальний ремонт другого поверху Буцького ліцею Буцької селищної ради Черкаської області за адресою вулиця Пушкіна, 2, смт Буки, Уманського району, Черкаської областї" (2023р - 2023р)

0,430

бюджет громади

 

 "Капітальний ремонт даху Буцького ліцею Буцької селищної ради Черкаської області за адресою вулиця Пушкіна, 2, смт Буки, Уманського району, Черкаської областї" (2023р - 2023р)

6,550

0,050 млн грн - бюджет громади,
6,5 млн грн - держ бюджет

Поточний ремонт каналізації Буцького ліцею Буцької селищної ради Черкаської області за адресою вулиця Пушкіна, 2, смт Буки, Уманського району, Черкаської областї (2022р - 2023р)

0,047

кошти ЮНІСЕФ

 

Поточний ремонт шкільних їдалень з метою покращення гігієни, зокрема ремонт мийної харчоблоку шкільної їдальні Буцького ліцею Буцької селищної ради (2023р - 2023р)

0,062

кошти ЮНІСЕФ

 

 

За результатами опитування бізнесу головні пріоритети змін у громаді розташовані як показано на рисунку 5.

 

Рисунок 5. Що слід змінювати передусім (думка опитаних підприємців)

Одним із головних завдань та пріоритетних напрямків щодо розвитку та стабільного функціонування господарства є ефективне налагодження роботи по впровадженню нових технологій, оновленню асортименту продукції, розвиток туристичного бізнесу.

Реальний шлях щодо структурної перебудови господарського комплексу, формування ефективного конкурентного середовища та реальних шляхів до позитивних зрушень в економіці є сприяння розвитковості підприємницької діяльності на території, в тому числі малого бізнесу та створення рекреаційної зони для відпочинку та туризму.

Успіх економічних реформ багато в чому залежить від розвитку малого підприємництва та малого бізнесу. Саме малі підприємства генерують той середній клас, який є гарантом стабільності і добробуту в суспільстві.

Підвищення економічної ефективності сільського господарства передбачає збільшення виробництва і підвищення якості сільськогосподарської продукції при одночасному зменшенні затрат праці і матеріальних засобів на одиницю продукції. Розв'язання цієї проблеми нерозривно пов'язане з подальшою всебічною інтенсифікацією сільськогосподарського виробництва, в процесі якої забезпечується підвищення врожайності сільськогосподарських культур та продуктивності худоби і птиці.

 

Бюджет громади

Бюджет громади формується у відповідності з Бюджетним Кодексом України і входить до зведеного Державного бюджету України.

Доходи місцевих бюджетів умовно поділяють на власні (ті, які органи місцевого самоврядування можуть «заробити») та передані (ті, які місцевим бюджетам передають з державного бюджету на безповоротній основі. Значення власних доходів місцевих бюджетів в останні три роки коливається в межах від 45-47% загальних доходів місцевих бюджетів.

Власні доходи місцевих бюджетів формують:

  •  податкові надходження (забезпечують понад 88% загальної суми власних доходів місцевих бюджетів): частина від загальнодержавних податків та зборів (податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток, рентна плата (за користування надрами, видобування корисних копалин і т. п.), акциз з пального та ін.), місцеві податки і збори (податок на майно, єдиний податок, туристичний збір та ін.);
  •  неподаткові надходження (становлять трохи більше 10% загальної суми власних доходів місцевих бюджетів): плата за видачу ліцензій та дозволів, орендна плата, держмито, штрафи;
  •  інші надходження: кошти від продажу основного капіталу, цільові фонди, донорські кошти, отримані від ЄС та міжнародних організацій тощо.

 

Таблиця 27. Доходи бюджету

Показники

2018

2019

2020

2021

2022

Прибутковий податок з громадян/ Податок з доходів фізичних осіб

5,209

5,808

6,472

16,810

17,446

Єдиний податок(крім с/г виробників)

0,665

0,966

0,904

2,030

2,627

Єдиний податок від с/г виробників

1,948

1,796

1,717

4,319

4,163

Доходи від відчуження нерухомості та землі

0

0

0

0

0

Податок на прибуток підприємств комунальної власності

0

0

0

0

0

Плата за землю

2,574

2,771

3,129

7,162

7,266

Податок на нерухомість

0,101

0,185

0,196

0,354

0,449

Акцизний збір

0,821

0,692

0,659

0,643

0,394

Інші місцеві податки та збори

0,012

0,100

0,007

0,010

0,008

Податкові надходження разом

11,330

12,318

13,084

31,328

32,353

Дохід від оренди комунального майна

0

0

0

0

0

інше

0,180

0,134

0,571

0,100

0,072

 

 

Рис.6 Структура власних надходжень громади, 2022 рік

 

Доходи бюджету на одного мешканця в порівнянні 2018 з 2022 роком.

 

Таблиця 28. Доходи на одного мешканця

 

Податок на доходи фізичних осіб

Єдиний податок

Місцеві податки та збори

Плата (податок) за землю

Податкові надходження разом

2018

1002

128

2,3

495

2179

2022

3172

478

1,5

1321

5882

 

 

Рис. 7 Видатки Буцької отг, 2023

 

Таблиця 31. Перелік та вартість реалізованих в межах території ОТГ

проектів за кошти державної субвенції на соціально-економічний

розвиток регіонів чи Державного фонду регіонального розвитку.

 

Назва

Рік

Сума

Коментар(що досягнуто завдяки проекту)

1

Придбання трактора, причіпа, косарки роторної, відвалу, розкидачу піску.

2018

0,737

Проект виконано в повному обсязі

2

Придбання оргтехніки та медичного обдаднання

2018

0,050

Проект виконано в повному обсязі

3

Придбання трактора, відвалу, навантажувача фронтального, ковша для сипучих матеріалів, мотокоси, ножа і висоторіза

2019

0,684

Проект виконано в повному обсязі

4

Придбання медичного обладнання для комунального некомерційного підприємства «Буцький селищний центр надання первинної медико-санітарної допомоги» Буцької селищної ради Черкаської області, Уманського району, смт. Буки, вул. Пушкіна, 1 (автоматичний біохімічний аналізатор 1 шт., гематологічний аналізатор – 1 шт.)

2021

1,148

Проект виконано в повному обсязі

5

Придбання велосипедів для ЦСП Буцької селищної

2021

0,035

Проект виконано в повному обсязі

6

Придбання персональних комп’ютерів на суму 163 499,00 грн. та інтерактивної панелі для опорного закладу Буцької селищної ради – 120 000,00 грн.

2021

0,283

Проект виконано в повному обсязі

 

Першочерговим завданням фінансово-бюджетної складової розвитку Буцької ТГ є підвищення інвестиційної привабливості території громади, а також перехід до більш економічно збалансованої системи управління комунальним майном. Оскільки одним із основним доходів громади є надходження від платників податків, тому розвиток малого і середнього бізнесу є необхідною умовою для соціально - економічного розвитку громади в цілому. Також в Буцькій ТГ буде розглянуто питання щодо планування коштів із місцевого бюджету на розвиток закладів охорони здоров’я громади.

 

2.8  Стан навколишнього середовища

Стан довкілля Буцької селищної територіальної громади можливо характеризувати як частково задовільний.

На території громади  відходи І-ІІІ класу небезпеки відсутні, так як  промислових підприємств, де вони могли б утворюватись – нема.

Комунальне підприємство «Каньйон» збирає, транспортує та перевозить  ТПВ на сміттєзвалища. Для цього складений графік вивезення. Роботи проводяться безкоштовно для населення громади.

Таблиця 32. Сміттєзвалища Буцької тг

 

Сміттєзвалища

Одиниці виміру

Багва

Кути

Русалівка

Червоний Кут

Нова Гребля

Буки

Кислин

Всього по ТГ

Паспортизовані

шт

0

0

1

1

0

0

0

2

Стихійні

шт

1

1

0

0

1

1

1

5

 

 

 

Рис. 8 Результати оцінки мешканцями громади стану довкілля

 

За результатами анкетування населення громади, в цілому, ставиться до екологічної ситуації «середньо», але стурбованість у мешканців викликає стан річок, озер та водойм громади, вивіз сміття з домашніх господарств та відсутність дозвілля для молоді.

  1. ГОЛОВНІ ЧИННИКИ ТА СЦЕНАРІЇ РОЗВИТКУ ТГ

 

    1. Сценарії розвитку Буцької ТГ до 2030 року

 

Сценарне моделювання є важливою методологічною базою стратегічного вибору. Сценарій – деяка послідовність подій, які можуть відбутися в майбутньому із значною долею ймовірності за певних умов. Такі умови, або фактори, можуть бути як зовнішні, так і внутрішні. Іншими словами, в основі кожного сценарію повинні бути покладені базові сценарні припущення, за яких можуть виникати ті чи інші фактори впливу.

Основними сценаріями розвитку є: інерційний (песимістичний) та модернізаційний (реалістичний).

Інерційний сценарій розвитку

Інерційний (песимістичний), сценарій розвитку регіону формується за комплексу припущень, що тривкий у часі (горизонті планування) баланс зовнішніх і внутрішніх факторів впливу на стан громади як соціально-економічної системи залишається незмінним, тобто послідовність станів системи змінюється за інерцією: громада рухається по інерції, суспільно-економічний стан країни не сприяє розвитку.

Базові припущення – національний та регіональний рівень:

  •  Видатки на утримання армії і протистояння у війні з Російською федерацією продовжують утримуватись на високому рівні.
  •  Реформи відбуваються мляво, децентралізація не проходить згідно з очікуванням.
  •  Ріст ВВП залишається незначним, затримується надання Україні чергових траншів МВФ і інших фондів.
  •  Інфляція залишається на високому рівні, гривня підтримується за рахунок зовнішніх джерел.
  •  На ремонт доріг виділяється мало грошей, доступ до розвиткових ресурсів є дуже обмежений.
  •  Інвестори надалі бояться приходити в Україну. На перешкоді стоїть високий рівень корупції і побоювання рейдерських захоплень і хабарництва.
  •  Тінізація економіки перевищує 50%. Підтримка для розвитку МСБ є недостатньою.
  •  Зменшується кількість населення в сільських територіях.
  •  Рівень оплати за послуги ЖКГ є низьким, що приводить до кризи у цій галузі.

Базові припущення – місцевий рівень:

  • Зменшується кількість випускників навчальних закладів через демографічну кризу.
  • Через малу підтримку зі сторони влади і інститутів громадського суспільства рівень залучення громадськості до розвитку громади залишається низьким.
  • Туризм не розвивається.
  • Влада не планує розвиток громади, займаючись виключно «латанням дірок».
  • Потенційно привабливі об’єкти рекреаційної інфраструктури та інші переваги громади надалі залишаються невикористаними.
  • Кількість підприємців надалі скорочується, наймані працівники втрачають роботу.
  • Збут продукції відбувається в межах середовища проживання (території громади, району). Бізнес не планує інвестувати у розвиток.
  • Ідентичність громади, не зважаючи на велику кількість унікальних переваг і об’єктів на загальнодержавному рівні залишається низькою.
  • Купівельна спроможність населення знижується.
  • Кількість розвиткових фінансових ресурсів для розвитку громади залишається низькою.
  • Бюджет громади, не зважаючи на тенденцію до зростання, не дозволяє через значне соціальне навантаження, вкладати гроші у розвиток, енергоощадливість та інноваційність.

Що відбувається:

Населення громади, особливо в сільських місцевостях, поволі скорочується, особливо гостро це стосується шкільної молоді. Через високе навантаження соціальною складовою бюджет громади не в змозі фінансувати програми з впровадження енергоощадливих технологій.

Готельна база через відсутність динаміки у зростанні кількості туристів не демонструє тенденції до збільшення кількості місць і підвищення якості обслуговування туристів.

Ключові інвестори не вкладають гроші у розвиток власних підприємств, побоюючись форс-мажорних обставин. Кількість робочих місць на підприємствах не зростає, а зарплата залишається невисокою у порівнянні з сусідніми європейськими країнами, що спонукає населення працездатного віку шукати роботу де-інде.

Сільські території занепадають, дороги ремонтуються «ямковим методом».

 Модернізаційний сценарій

Модернізаційний (реалістичний) сценарій розвитку будується на припущеннях, за яких формуються найсприятливіші зовнішні (глобальні та національні) та внутрішні (ті, які громада здатна створити самостійно) фактори впливу: громада активно використовує можливості в умовах швидкого суспільно-економічного розвитку країни.

Базові припущення – національний та регіональний рівень:

  •  Через тиск ЄС та США війна з Росією завершується. Видатки на ВПК суттєво зменшується.
  •  Реформи (судова, децентралізація, освітня, медична) відбуваються за планом.
  •  Бюджет ДФРР становить згідно з рекомендованим – 1% ВВП.
  •  ВВП зростає на 5% щорічно, починаючи з 2024 року.
  •  Інфляція стабілізується на рівні 5-7%.
  •  Уряд знаходить кошти на ґрунтовний ремонт доріг у середньостроковій перспективі у тому числі у сільській місцевості.
  •  Інтерес до туристичних переваг Буцької громади викликає стійкий інтерес туристів зі всієї України, що призводить до оживлення готельної інфраструктури та малого бізнесу у сфері обслуговування.
  •  Бізнес поволі виходить з тіні завдяки прозорим і таким, що викликають довіру, діям центральної влади.
  •  Ухвалена Стратегія розвитку дозволяє залучати зовнішні ресурси і в повній мірі розкривати власні переваги.

Базові припущення – місцевий рівень:

  •  Місцеві інвестори приймають рішення про запуск заморожених і розширення виробництва на існуючих підприємствах.
  •  Розвивається переробна промисловість.
  •  Громада формує повний список планувальних документів – Стратегію розвитку, Схему Планування Громади, Інвестиційний паспорт та ін.
  •  Завдяки вмілому пропагуванню місцевих переваг розвитку у Буцьку селищну громаду приходять нові інвестори – з України та інших країн, створюються нові туристичні маршрути і об’єкти готельної та рекреаційної інфраструктури навколо ключових населених пунктів.
  •  Громада активно долучається до написання проектних ідей.
  •  Внаслідок оптимізації у сфері освіти і медицини з’являється більше власних грошей на ремонт доріг, благоустрій території.
  •  Громада активно використовує кошти на розвиток інфраструктури.
  •  Буцька громада стає інвестиційно привабливою, влада турбується про екологічний стан середовища.

         Що відбувається:

          В громаді активізуються старі інвестори та приходять нові, готові вкладати гроші в переробку с/г продукції і туризм. Ключові промислові підприємства громади модернізують свої потужності і освоюють нові види продукції, орієнтовані на нові ринки збуту. Рівень доходів населення зростає, що приводить до зросту активності МСБ.

Мешканці громади завдяки існуючій Стратегії розвитку чітко розуміють, яким шляхом вони рухаються і які ключові пріоритети розвитку приведуть їх до зростання.

Завдяки проектному менеджменту і фінансуванню з ДФРР і міжнародної допомоги підвищується рівень благоустрою в громаді.

Потреба у залученні кваліфікованих фахівців на створених високотехнологічних підприємствах стимулює приїзд до громади молодих сімей з дітьми, що в свою чергу приводить до будівництва нових багатоквартирних та індивідуальних будинків.

 

    1. SWOT-аналіз Буцької ТГ

SWOT-матриця дозволяє виявити взаємозв’язки між «внутрішніми» (сильні та слабкі сторони) та «зовнішніми» (можливості та загрози) факторами, які мають стратегічне значення для Буцької громади. Саме ці взаємозв’язки дозволяють сформулювати порівняльні переваги, виклики і ризики, які є основою для стратегічного вибору – формулювання стратегічних та операційних цілей розвитку громади на довгострокову перспективу.

SWOT-аналіз Буцької ТГ за результатами засідання робочої групи 27.07.2023р.

 

СИЛЬНІ СТОРОНИ

СЛАБКІ СТОРНИ

Сприятливі умови для ведення сільського господарства;

Можливість розвитку переробної промисловості;

Наявність вільних будівель та приміщень;

Вигідне географічне розташування громади;

Висока частка працездатного населення;

Наявність туристичного потенціалу;

Сприятливий екологічний стан навколишнього середовища. Відсутність великих промислових суб’єктів господарювання;

Можливості до розвитку підприємницького сектору економіки (середній і малий бізнес), його підтримка територіальною громадою;

Активні підприємці та аграрії.

 

Спад в економіці України у зв’язку з військовими діями;

Демографічна криза (смертність перевищує народжуваність);

Недостатня інфраструктура для

організованого дозвілля  громадян

(відсутність залів, басейнів, гуртків тощо);

Нерозвинена пішохідна інфраструктура громади;

Проблеми з водопостачанням та водовідведенням;

Відсутня достатня кількість сертифікованого сміттєзвалища, центрів переробки та сортування сміття.

Низький рівень забезпечення містобудівною документацією;

Нерозвинена банківська система.

МОЖЛИВОСТІ

ЗАГРОЗИ

Стимулювання розвитку переробної галузі сільськогосподарської продукції та створення кінцевого продукту;

Залучення інноваційних технологій та робочої сили сільськогосподарських та переробних підприємств;

Розвиток підприємницького сектору економіки (середній та малий бізнес);

Діяльність в Україні проектів міжнародного фінансування,які підтримують, в тому числі, і об’єднані громади;

Популяризація створення технопарків, індустріальних парків;

Внутрішнє інвестування в економічний та інфраструктурний розвиток громади;

Стале зростання попиту на сільськогосподарську продукцію, зокрема органічну, на світових ринках.

Продовження військової агресії рф;

Еміграція економічно активного населення України за кордон або в інші регіони;

Несприятлива державна система

оподаткування для розвитку МСП;

Нестабільність екологічної ситуації;

Високий рівень корупції на національному рівні;

Конкуренція з іншими містами та громадами;

Підняття тарифів та ріст цін на пальне;

Перекладання на місцеве самоврядування державних фінансових зобовязань, щодо забезпечення соціальних стандартів.

 

SWOT- аналіз громади проведено на основі матеріалів дослідження соціально-економічного стану населених пунктів, що входять до складу громади при оцінці процесу формування сильних та слабких сторін громади.

На основі проведеного аналізу досліджено, що громада має значні перспективи різної спрямованості векторів розвитку, серед яких є соціально-економічний та культурний напрям розвитку, що обумовлено вигідним територіальним розташуванням, ефективній та дієвій місцевій владі, та працелюбністю мешканців району, розвитку підприємництва, туризму, використанню вільних земельних ділянок.

 

    1. SWOT-матриця Буцької ТГ

Підтримують

SWOT-матриця дозволяє виявити взаємозв’язки між внутрішніми (сильні та слабкі сторони) та зовнішніми (можливості та загрози) факторами, які мають стратегічне значення для Буцької громади. Суцільна лінія символізує сильний взаємозв’язок, пунктирна – слабкий. Саме ці взаємозв’язки дозволяють сформулювати порівняльні переваги, виклики і ризики, які є основою для стратегічного вибору – формулювання стратегічних та операційних цілей розвитку області на довгострокову перспективу.

 

 

    Сильні сторони                                                                                        Можливості

 

Сприятливі умови для ведення сільського господарства;

Можливість розвитку переробної промисловості;

Наявність вільних будівель та приміщень;

Вигідне географічне розташування громади;

Висока частка працездатного населення;

Наявність туристичного потенціалу;

Сприятливий екологічний стан навколишнього середовища. Відсутність великих промислових суб’єктів господарювання;

Можливості до розвитку підприємницького сектору економіки (середній і малий бізнес), його підтримка територіальною громадою;

Активні підприємці та аграрії.

Стимулювання розвитку переробної галузі сільськогосподарської продукції та створення кінцевого продукту;

Залучення інноваційних технологій та робочої сили сільськогосподарських та переробних підприємств;

Розвиток підприємницького сектору економіки (середній та малий бізнес);

Діяльність в Україні проектів міжнародного фінансування,які підтримують, в тому числі, і обєднані громади;

Популяризація створення технопарків, індустріальних парків;

Внутрішнє інвестування в економічний та інфраструктурний розвиток громади;

Стале зростання попиту на сільськогосподарську продукцію, зокрема органічну, на світових ринках.

 

Буцька селищна  територіальна громада має значний економічний потенціал, сільськогосподарський, що відкриває безліч можливостей для залучення інноваційних технологій та робочої сили сільськогосподарських та переробних підприємств та створення індустріального парку для залучення іноземних інвестицій. Також важливим додатком є використання туристичного потенціалу громади. Разом з тим, залученню інноваційних технологій та залучення проектів міжнародної технічної допомоги сприяє вигідне розташування Буцької ТГ.

 

Зменшують

 

 

Слабкі сторони                                                                                       Можливості

 

 

Спад в економіці України у зв’язку з військовими діями;

Демографічна криза (смертність перевищує народжуваність);

Недостатня інфраструктура для

організованого дозвілля  громадян

(відсутність залів, басейнів, гуртків тощо);

Нерозвинена пішохідна інфраструктура громади;

Проблеми з водопостачанням та водовідведенням;

Відсутня достатня кількість сертифікованого сміттєзвалища, центрів переробки та сортування сміття.

Низький рівень забезпечення містобудівною документацією;

Нерозвинена банківська система.

Стимулювання розвитку переробної галузі сільськогосподарської продукції та створення кінцевого продукту;

Залучення інноваційних технологій та робочої сили сільськогосподарських та переробних підприємств;

Розвиток підприємницького сектору економіки (середній та малий бізнес);

Діяльність в Україні проектів міжнародного фінансування,які підтримують, в тому числі, і обєднані громади;

Популяризація створення технопарків, індустріальних парків;

Внутрішнє інвестування в економічний та  інфраструктурний розвиток громади;

Стале зростання попиту на сільськогосподарську продукцію, зокрема органічну, на світових ринках.

Стимулювання розвитку переробної галузі сільськогосподарської продукції та створення кінцевого продукту, залучення інноваційних технологій та робочої сили сільськогосподарських та переробних підприємств, розвиток підприємницького сектору економіки (середній та малий бізнес) буде сприяти зменшенню негативних економічних наслідків у зв’язку з військовими діями.

Популяризація створення технопарків, індустріальних парків буде сприяти залученню іноземних інвестицій (в Буцькій громаді є готова територія  під індустріальний парк). Розвиток підприємницького сектору економіки (середній та малий бізнес) буде сприяти вдосконаленню інфраструктури для організації дозвілля громадян (відсутність залів, басейнів, гуртків тощо).

 

 

 

 

 

Посилюють

 

 

 

Слабкі сторони                                                                                                  Загрози

 

 

Спад в економіці України у зв’язку з військовими діями;

Демографічна криза (смертність перевищує народжуваність);

Недостатня інфраструктура для

організованого дозвілля  громадян

(відсутність залів, басейнів, гуртків тощо);

Нерозвинена пішохідна інфраструктура громади;

Проблеми з водопостачанням та водовідведенням;

Відсутня достатня кількість сертифікованого сміттєзвалища, центрів переробки та сортування сміття;

Низький рівень забезпечення містобудівною документацією;

Нерозвинена банківська система.

Продовження військової агресії рф;

Еміграція економічно активного населення України за кордон або в інші регіони;

Несприятлива державна система

оподаткування для розвитку МСП;

Нестабільність екологічної ситуації;

Високий рівень корупції на національному рівні;

Конкуренція з іншими містами та

громадами;

Підняття тарифів та ріст цін на пальне;

Перекладання на місцеве самоврядування державних фінансових зобов’язань, щодо забезпечення соціальних стандартів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

В результаті побудови SWOT-матриці зв’язків між загрозами та слабкими сторонами можна з’ясувати: продовження військової агресії рф значно посилює спад в економіці України, демографічну кризу. Еміграція економічно активного населення також веде до економічного спаду. Конкуренція з іншими містами та громадами підсилює проблеми з водопостачанням та водовідведенням, відсутністю достатньої кількості сертифікованих сміттєзвалищ, центрів переробки та сортування сміття, низьким рівнем забезпечення містобудівною документацією та нерозвиненою банківською системою.

 

    1. Порівняльні переваги, виклики і ризики Буцької ТГ

Порівняльні переваги Буцької селищної територіальної громади визначені за результатом SWOT-аналізу сильних сторін та можливостей.

  • Наявність сприятливих умов для ведення сільського господарства та вигідне географічне розташування стимулює розвиток підприємницького сектору економіки.
  • Можливість розвитку переробної промисловості сприятиме залученню інноваційних технологій та робочої сили сільськогосподарських та переробних підприємств, а також популяризує створення технопарків, індустріальних парків.
  • Наявність вільних будівель та приміщень дає можливість розвитку проєктів міжнародного фінансування, які підтримують об’єднані громади.
  • Розвитку підприємницького сектору економіки (середній та малий бізнес) сприяє наявний туристичний потенціал, сприятливий екологічний стан навколишнього середовища та відсутність великих промислових суб’єктів господарювання.

Виклики визначені в результаті аналізу слабких сторін і можливостей.

  • Стимулювання розвитку переробної галузі сільськогосподарської продукції та створення кінцевого продукту зменшить негативні наслідки економічного спаду у зв’язку з військовими діями в територіальній громаді.
  • Залучення інноваційних технологій та робочої сили сільськогосподарських та переробних підприємств зменшить негативні наслідки економічного спаду у зв’язку з військовими діями в територіальній громаді.
  • Розвиток підприємницького сектору економіки (середній та малий бізнес) сприятиме розвитку організації дозвілля для громадян (відкриття залів, басейнів, гуртків, тощо).
  • Діяльність проєктів міжнародного фінансування також сприятиме розвитку організації дозвілля, розвитку пішохідної інфраструктури громади, налагодженню водопостачання та водовідведення в громаді.
  • Внутрішнє інвестування в економічний та інфраструктурний розвиток громади сприятиме розвитку організації дозвілля, розвитку пішохідної інфраструктури громади, налагодженню водопостачання та водовідведення в громаді, побудову сертифікованих сміттєзвалищ, розвиток банківської системи в громаді.

Ризики визначені в результаті аналізу слабких сторін і загроз.

  • Продовження військової агресії рф веде до спаду в економіці України та громади відповідно, посилює демографічну кризу.
  • Еміграція економічно активного населення України за кордон або в інші регіони також веде до економічного спаду.
  • Несприятлива система оподаткування для розвитку МСП, високий рівень корупції перешкоджає розвитку підприємництва в громаді.
  • Конкуренція з іншими містами та громадами підсилює всі негативні сторони громади.
  1. СТРАТЕГІЧНІ, ОПЕРАЦІЙНІ ЦІЛІ ТА ЗАВДАННЯ

 

Стратегічні цілі

Операційні цілі

Завдання

 

Стратегічна ціль 1. Економічний розвиток громади

1.1. Покращення інвестиційного та бізнес-клімату

1.1.1. Підготовка інвестиційних пропозицій громади та підтримка інвестиційної активності в аграрному секторі та суб’єктів малого і середнього бізнесу

1.1.2. Розробка інвестиційного паспорта громади

1.1.3. Участь у грантових, міжнародних проектах та програмах

    1. Розвиток малого та середнього підприємництва, туризму

1.2.1. Розвиток фермерства та кооперативів в аграрному секторі, створення індустріальних парків

1.2.2. Стимулювання підприємницької активності населення

1.2.3. Популяризація історичного, культурного та зеленого / сільського туризму

1.3 Розвиток переробної промисловості в громаді

1.3.1. Стимулювання

регіонального бізнесу до впровадження

технологій переробки

сільськогосподарської продукції

1.3.2. Створення та/або підтримка інфраструктури зберігання та переробки тваринництва, ягід, фруктів та овочів 

Стратегічна ціль 2. Розвиток людського капіталу

2.1. Якісні та доступні муніципальні та освітні послуги

2.1.1. Забезпечення населення якісними житлово-комунальними послугами;

2.1.2. Зпабезпечення населення якісними освітніми послугами

 

2.2. Покращення стандартів медичного обслуговування населення громади

2.1.3. Підвищення кваліфікації медичних представників

Стратегічна ціль 3. Комфортні та безпечні умови для проживання в громаді

3.1. Розбудова та модернізація інфраструктури громади та благоустрій

3.1.1. Підвищення транспортної доступності

3.1.2.  Розвиток і модернізація соціальної інфраструктури

3.1.3. Впровадження комплексних систем моніторингу стану довкілля

3.2. Створення безпечних умов для проживання в громаді.

3.2.1. Підвищення спроможності громади реагувати та ліквідовувати наслідки надзвичайних ситуацій

3.2.2. Запровадження сучасних систем оповіщення безпеки населення

 

    1. Стратегічна ціль 1. Економічний розвиток громади.

Стратегічна ціль «Економічний розвиток громади» спрямована на розвиток підприємництва, забезпечення сприятливих умов для залучення інвестицій, розвиток переробної промисловості в громаді.

 

Досягнення стратегічної цілі передбачається через реалізацію операційних цілей:

 

1.1. Покращення інвестиційного та бізнес-клімату

1.2     Розвиток малого та середнього підприємництва, туризму

1.3 Розвиток переробної промисловості в громаді

 

Очікувані результати від реалізації стратегічної цілі «Економічний розвиток громади»:

  •  зростання загального обсягу інвестицій в економіку громади, в тому числі іноземних;
  •  зростання позитивного інвестиційного іміджу громади;
  •  налагодження нових ділових контактів з потенційними інвесторами;
  •  створення умов для сталого розвитку громади, розвиток малого та середнього підприємництва;
  •  збільшення кількості субєктів бізнесу;
  •  збільшення надходжень до місцевого бюджету за рахунок розвитку підприємництва в громаді;
  • зростання конкурентоспроможності та популярності товарів і послуг місцевого виробництва;
  •  збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції місцевих товаровиробників;
  •  розвиток переробної промисловості в громаді.

Індикатори:

  •  обсяг залучених інвестицій в економіку громади;
  •  динаміка кількості малих та середніх підприємств на кількість населення;
  •  чисельність зайнятих в секторі малого та середнього бізнесу (включаючи фізичних осіб-підприємців);
  •  динаміка надходжень до зведеного бюджету від суб’єктів бізнесу;
  •  обсяги виробництва товарів і послуг місцевого бізнесу.

 

 

Операційна ціль 1.1. Покращення інвестиційного та бізнес-клімату

Завдання

Можливі сфери реалізації проєктів та програм

1.1.1. Підготовка інвестиційних пропозицій громади та підтримка інвестиційної активності в аграрному секторі та суб’єктів малого і середнього бізнесу

Інвентаризація землі та майна на території громади;

За результатами інвентаризації наявних ресурсів громади визначення інвестиційних пріоритетів та формування інвестиційних пропозицій;

Розробка презентаційних матеріалів інвестиційних можливостей громади.

1.1.2. Розробка інвестиційного паспорта громади

Розробка і затвердження правил регулювання земельних відносин та забудови;

Визначення пріоритетних для громади видів економічної діяльності для залучення інвестицій;

Написання інвестиційного паспорта громади.

1.1.3. Участь у грантових, міжнародних проєктах та програмах

Написання та подання заявок на міжнародні грантові програми;

Пошук громад в Україні та у країнах ЄС для налагодження взаємодії з ними, у тому числі шляхом розробки спільних проектів.

 

Операційна ціль 1.2. Розвиток малого та середнього підприємництва, туризму

 

Завдання

Можливі сфери реалізації проєктів та програм

1.2.1. Розвиток фермерства та кооперативів в аграрному секторі, створення індустріальних парків

Підтримка системи кооперації між селянами та ініціювання створення кооперативів як у сфері виробництва аграрної продукції (вирощування овочів, садівництво, тваринництво), так і у сфері перероблення, зберігання та збуту продукції;

Створення індустріального парку;

Проведення навчальних семінарів щодо започаткування виробництва органічних продуктів харчування;

Розробка та проведення навчально-інформаційної кампанії, спрямованої на формування у громаді ініціативних груп та підвищення їхньої компетенції щодо організаційно-правових питань створення та управління кооперативом, фермерським господарством.

1.2.2. Стимулювання підприємницької активності населення

Популяризація економічних знань та ідей підприємництва серед шкільної молоді;

Проведення конкурсу на кращу бізнес-ідею серед членів громади;

Популяризація ідей жіночого підприємництва.

1.2.3. Популяризація історичного, культурного та зеленого / сільського туризму

Розбудова Буцького каньйону;

Створення контактного зоопарку біля Буцького каньйону;

Створення комплексних послуг з проживання, відпочинку, харчування, екскурсійного обслуговування, організації дозвілля;

Співпраця з вітчизняними та зарубіжними громадами, на території яких функціонують агротуристичні господарства з метою ознайомлення з досвідом у сфері створення і ведення діяльності цього типу;

Рекламування туристичного потенціалу громади через ЗМІ, соціальні мережі.

 

 

Операційна ціль 1.3. Розвиток переробної промисловості в громаді

 

Завдання

Можливі сфери реалізації проєктів та програм

1.3.1. Стимулювання регіонального бізнесу до впровадження технологій переробки сільськогосподарської продукції

Залучення інвесторів з метою розвитку переробної галузі в Буцькій громаді;

Надання бізнесу часткової фінансової підтримки для розвитку переробної галузі за рахунок місцевого бюджету;

Формування на території громади кластерів  виробництва продукції переробної промисловості.

1.3.2. Створення та/або підтримка інфраструктури зберігання та переробки тваринництва,  ягід, фруктів та овочів 

Створення фермерських і селянських господарств із виробництва тваринницької і овочево-ягідної продукції з їх переробкою на місці;

Забезпечення збільшення обсягів виробництва тваринної і овочево-ягідної продукції.

 

 

 

    1. Стратегічна ціль 2. Розвиток людського капіталу.

Паралельно з економічним розвитком вирішальну роль для соціально-економічного прогресу відіграє розвиток людського капіталу.

Досягнення стратегічної цілі передбачається через реалізацію операційних цілей:

 

2.1. Якісні та доступні муніципальні та освітні послуги

2.2. Покращення стандартів медичного обслуговування населення громади

 

Очікувані результати від реалізації стратегічної цілі «Розвиток людського капіталу»:

  •  формування професійного кадрового резерву в комунальній, освітній та медичній сфері;
  •  модернізація системи комунальних послуг, освітніх та медичних;
  •  популяризація та стимулювання населення області до ведення здорового способу життя;
  •  запровадження новітніх практик і технологій профілактики захворювання;
  •  забезпечення підтримки проєктів, що спрямовані на розвиток муніципальних, освітніх та медичних послуг;
  •  збільшення обсягів залучення грантових коштів на реалізацію проєктів розвитку регіону.

Індикатори:

  •  кількість проведених навчально-тренувальних заходів для працівників комунальної, медичної та освітньої сфери;
  •  кількість проведених профорієнтаційних заходів;
  •  кількість надавачів освітніх послуг, що пройшли підвищення кваліфікації;
  •  кількість проведених заходів щодо популяризації здорового та безпечного способу життя;
  •  обсяг залучених грантових коштів на реалізацію проєктів.

 

Операційна ціль 2.1. Якісні та доступні муніципальні та освітні послуги

Завдання

Можливі сфери реалізації проєктів та програм

2.1.1. Забезпечення населення якісними житлово-комунальними послугами

 

 

 

 

 

 

 

 

2.1.2. Забезпечення населення якісними освітніми послугами

 

Осучаснення діяльністі комунальних підприємств за інноваційними підходами надання послуг для населення;

Налагодження системи збору відходів;

Покращення стану водних обєктів;

Проведення газифікації населених пунктів громади;

Розширення мережі встановлених камер відеоспостереження, дорожніх знаків.

Розширення мережі гуртків та дозвілля для дітей та молоді в населених пунктах громади;

Забезпечення організації навчання та підвищення кваліфікації працівників освіти;

Визначення перспективних варіантів надання позашкільної освіти дітям, можливостей фінансової та/або організаційної підтримки з їхньої реалізації, виявлення талановитих людей охочих займатися з дітьми на громадських засадах.

 

Операційна ціль 2.2. Покращення стандартів медичного обслуговування населення громади

 

Завдання

Можливі сфери реалізації проєктів та програм

2.1.3. Підвищення кваліфікації медичних представників

Покращення якості надання медичних послуг для населення та вразливим верствам населення (людям похилого віку, особам з інвалідністю, сім'ям, які опинилися в складних життєвих обставинах);

Розробка комплексу заохочувальних заходів для залучення лікарських кадрів;

Покращення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я;

Забезпечення організації навчання та підвищення кваліфікації працівників медицини.

 

4.3. Стратегічна ціль 3. Комфортні та безпечні умови для проживання в громаді

Одним із завдань влади є створення комфортних та безпечних умов для проживання мешканцям громади. Для забезпечення громадянам надання усіх необхідних послуг спроможна територіальна громада повинна мати необхідну інфраструктуру в належному стані.

 

Досягнення стратегічної цілі передбачається через реалізацію операційних цілей:

 

3.1. Розбудова та модернізація інфраструктури громади та благоустрій

3.2. Створення безпечних умов для проживання в громаді.

 

Очікувані результати від реалізації стратегічної цілі «Комфортні та безпечні умови для проживання в громаді»:

  • відновлення та розвиток дорожньої інфраструктури громади, покращення стану доріг;
  •  впровадження цифрових технологій;
  •  впровадження комплексних систем моніторингу стану довкілля;
  •  підвищення спроможності громади реагувати та ліквідовувати наслідки надзвичайних ситуацій;
  •  впровадження сучасних систем оповіщення громадян.

Індикатори:

  •  кількість відремонтованих доріг;
  •  кількість встановлених знаків та дорожньої розмітки;
  •  кількість встановлених засобів моніторингу стану довкілля;
  •  кількість реалізованих проєктів спрямованих на покращення довкілля;
  •  кількість проведених навчально-тренувальних заходів для населення щодо поводження в надзвичайних ситуаціях.

 

Операційна ціль 3.1. Розбудова та модернізація інфраструктури громади та благоустрій

 

Завдання

Можливі сфери реалізації проєктів та програм

3.1.1. Підвищення транспортної доступності

Ремонт та реконструкція дорожнього покриття (поточний, середній та капітальний);

Облаштування дорожньої інфраструктури (освітлення, знаки, розмітка).

3.1.2.  Розвиток і модернізація соціальної інфраструктури

Будівництво, ремонт та реконструкція закладів освіти та закладів охорони здоровя;

Створення реабілітаційного центру для військових на базі недобудованої лікарні;

Будівництво, ремонт та реконструкція молодіжних закладів, закладів культури і спорту, розбудова спортивного комплексу та спортивної школи;

Розбудова спортивного стадіону та створення тренажерних залів на території громади;

Будівництво житла для внутрішньо переміщених осіб, ветеранів війни та молодих спеціалістів.

3.1.3. Впровадження комплексних систем моніторингу стану довкілля

Встановлення автоматизованих постів спостереження за станом атмосферного повітряна території громади;

Запровадження конкурсів екологічних проєктів серед громадських організацій.

 

Операційна ціль 3.2. Створення безпечних умов для проживання в громаді

 

Завдання

Можливі сфери реалізації проєктів та програм

3.2.1. Підвищення спроможності громади реагувати та ліквідовувати наслідки надзвичайних ситуацій

Впровадження систем відеоспостереження;

Проведення навчань різних категорій населення щодо поводження в надзвичайних ситуаціях.

3.2.2. Запровадження сучасних систем оповіщення безпеки населення

Впровадження системи оповіщення громадян.

 

 

  1. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ, МОНІТОРИНГУ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ СТРАТЕГІЇ

 

    1. Управління процесом реалізації стратегії

 

Реалізація завдань стратегії передбачає виконання одночасно багатьох завдань різними структурами виконавчого комітету ради за участі багатьох партнерів, що ставить перед керівництвом громади питання раціонального управління цим доволі складним процесом.

Система управління стратегією має два рівні: політичний та технічний.

Політичний рівень забезпечує особисто голова, виконавчий комітет та рада громади. На цьому рівні заслуховуються та затверджуються звіти Комітету з управління впровадженням стратегії, пропозиції щодо внесення змін (оновлення) стратегії. Рада громади приймає рішення щодо внесення змін до стратегії на підставі пропозицій голови громади.

Технічний рівень управління і моніторингу виконує Комітет з управління впровадженням стратегії, який:

  • забезпечує виконання завдань стратегії згідно затвердженого плану
  • здійснює моніторинг соціально-економічного стану громади за визначеними показниками,
  • аналізує співвідношення основних соціально-економічних показників громади та зовнішнього середовища (області, країни, світу тощо),
  • вивчає основні політичні, економічні, фінансові, соціальні, наукові, технологічні і т.д. тенденції, визначає їх впливи на громаду,
  • формує пропозиції стратегічних сценаріїв в нових політичних, соціально-економічних умовах зовнішнього середовища,
  • аналізує соціально-економічні тенденції найближчих конкурентів у порівнянні з показниками громади, аналізує загрози, які надходять від конкурентів,
  • формує пропозиції змін до цілей і завдань, які необхідно вносити до стратегіїяк відповідь на виявлені нові загрози і можливості.

Управління процесом реалізації стратегії розвитку Буцької громади проводиться за принципами єдності управління, персональної відповідальності, прозорості та поточної координації дій. Адміністрування процесу реалізації стратегічного плану здійснюється виконавчим комітетом та відповідними структурними підрозділами ради.

З метою координації дій розпорядженням голови громади створюється постійно діючий Комітет з управління впровадженням стратегічного плану (далі – КУВ). До складу КУВ входять відповідальні за виконання завдань стратегічного плану. Очолює КУВ голова громади. Повний склад комітету та персональна відповідальність за реалізацію завдань стратегічного плану визначається розпорядженням голови. КУВ збирається не рідше одного разу на рік та виконує наступні функції:

  • організовує взаємодію підрозділів виконавчих органів ради , органів державної влади, підприємств та установ громади в процесі реалізації стратегічного плану, програм та проектів.
  • здійснює підготовку щорічних звітів про стан реалізації стратегічного плану, надає їх голові громади та презентує їх на останньому в році черговому пленарному засіданні ради. Повний текст звіту підлягає обов’язковому розміщенню на сайті громади та в мережі Інтернет.
    1. Процедура моніторингу та оновлення стратегії

Головний сенс моніторингу полягає у виконанні двох взаємопов’язаних функцій – спостереження (відслідковування) та попередження. Відслідковування проводиться з метою виявлення відповідності наявного стану речей бажаному результату, а спостереження – з метою попередження небажаних наслідків.

Моніторинг стратегічного плану розвитку Буцької громади включає три рівні:

1) Моніторинг зовнішнього середовища розвитку громади. Базується на аналізі основних показників, що характеризують ситуацію в державі в цілому та Черкаській  області, які є стратегічно важливими для громади. Підсумки підводяться один раз на рік та доводяться як частина зведеного аналітичного моніторингового звіту.

2) Моніторинг процесу реалізації стратегії відповідно до наступних показників:

 

 

Таблиця 33. Індикатори ефективності реалізації

Стратегії розвитку Буцької територіальної громади

 

Індикатор

Одиниця виміру

  1.  

Приріст населення громади

чол.

  1.  

Середня тривалість життя

років

  1.  

Кількість дітей віком до 18 р

чол.

  1.  

Приріст домогосподарств

од

  1.  

Кількість суб’єктів підприємницької діяльності

од.

  1.  

Кількість туристів в рік

чол.

  1.  

Кількість екскурсантів в рік

чол.

  1.  

Обсяг залучених інвестицій в основний капітал

тис. грн

  1.  

Власні надходження місцевого бюджету

тис. грн

  1.  

Власні доходи місцевого бюджету на одного жителя

грн

  1.  

Рівень дотаційності бюджету

(питома вага базової реверсної дотації)

%

  1.  

Бюджет розвитку

тис. грн

  1.  

Капітальні видатки на 1-го мешканця

грн.

  1.  

Питома вага видатків на утримання апарату управління у власних ресурсах

%

  1.  

Індекс податкоспроможності

K

  1.  

Частка довжини автошляхів з пошкодженим покриттям до загальної довжини автошляхів

м2

  1.  

Видатки місцевого бюджету на оплату комунальних послуг і енергоносіїв

тис. грн.

  1.  

Кількість реалізованих проектів згідно завдань стратегії

од

  1.  

Кількість подій (фестивалів, конференцій, святкувань, громадських ініціатив і т. п.) на рік

од

  1.  

Результат ЗНО в середньому по школах ОТГ

од

  1.  

Середня вартість навчання 1 учня в шкільних закладах громади

тис грн/рік

  1.  

Кількість захворювань на хвороби системи кровообігу  на 1000 населення

випадків

  1.  

Середня місячна заробітна плата

грн/міс

  1.  

Обсяг прямих іноземних інвестицій в громаду

тис. дол США

  1.  

Чисельність населення, зайнятого у всіх сферах економіки

Чол.

  1.  

Кількість зареєстрованих безробітних

чол.

  1.  

Кількість перемог, призових місць у любих видах спорту

од

  1.  

Інші

 

 

 

 

Таблиця 34. Екологічні індикатори ефективності реалізації

Стратегії розвитку Буцької територіальної громади

Індикатор

Забруднення повітря

1

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел

2

Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від пересувних джерел

3

Споживання енергоресурсів установами комунальної власності

4

Споживання енергоресурсів населенням на 1 тис. мешканців

Водні ресурси

5

Рівень обладнання житлових будівель централізованим водопостачанням та водовідведенням

6

Загальний обсяг водовідведення, в тому числі нормативно очищених стічних вод та забруднених зворотних вод

7

Скиди забруднених стічних вод у водні об’єкти

8

Обсяги забору та використання свіжої води

Озеленення/Лісистість

9

Рівень озеленення території ТГ

10

Площа земель природно-заповідного фонду

11

Площа лісів

Грунти

12

Питома вага площі сільсько-господарських угідь екстенсивного використання (сіножатей, пасовищ) у загальній території області

13

Питома вага площі деградованих земель

Відходи

14

Обсяги утворення ТПВ на території МТГ

15

Обсяги утворення промислових відходів (І-ІІІ класів небезпеки) на території МТГ

16

Питома вага використаних, знешкоджених та утилізованих відходів від загального обсягу утворених

17

Кількість виявлених та ліквідованих несанкціонованих сміттєзвалищ

18

Кількість населених пунктів, де запроваджено роздільний збір і сортування сміття

Здоров’я населення

19

Рівень захворюваності населення МТГ

 

Звіт про виконання цієї частини моніторингу готується щорічно, як частина зведеного аналітичного моніторингового звіту.

3) Моніторинг виконання проектів місцевого розвитку.

На підставі результатів моніторингу, один раз на рік виносяться на чергове засідання КУВ проміжний аналіз фінансових потреб, зведений по всіх стратегічних цілях.

Затверджений Комітетом з управління впровадженням стратегії аналіз фінансових потреб надається до депутатської комісії з бюджетної комісії для урахування під час розробки проекту бюджету на наступний рік.

З метою забезпечення гнучкості Стратегії і її відповідності новим викликам регіонального розвитку, вона може актуалізуватися при зміні внутрішніх і зовнішніх чинників, що матимуть суттєвий вплив на розвиток економічної і соціальної сфер громади. А саме, за результатами моніторингу і оцінки досягнення визначених стратегічних цілей, у разі необхідності, будуть визначатися нові перспективні точки зростання, точки конкурентоздатності в регіоні та корегуватися напрями пріоритетних дій.

    1. Основні механізми реалізації  Стратегії місцевого розвитку

Основними механізмами реалізації  Стратегії місцевого розвитку є:

1. Організаційно-управлінський - передбачає розробку та реалізацію на основі Стратегії програмних та нормативних документів: програми соціально-економічного розвитку, охорони довкілля та інших; прогнозування базових параметрів розвитку; координацію заходів місцевої політики; моніторинг, контроль та коригування виконання стратегії;

  1. Фінансово-бюджетний - передбачає закладання коштів у бюджеті на реалізацію проєктів стратегії; об`єднання кошті громад на основі міжмуніципального співробітництва для виконання спільних завдань; одержання державних субвенцій на державні пріоритети;  залучення кредитів; стимулювання небанківського фінансового сектору; розробку інвестиційних проєктів; стимулювання залучення коштів мешканців, підприємств та організацій, закордонних інвесторів; залучення грантів;

3. Організаційно-економічний - передбачає комплексне  задіяння для  стимулювання  місцевого розвитку  потенціалу державно-приватного  партнерства,  кооперації,  міжрегіонального  та  міжнародного співробітництва  та  інших  механізмів,  зорієнтованих  на  активізацію  місцевої економічної  ініціативи;

Складові організаційно-економічного механізму для стимулювання економічного розвикту:

− державно-приватне партнерство ((передбачає побудову договірних відносин між  приватним  та  державним  (комунальним)  партнером));

−  кооперація (передбачає спільну господарську та іншу діяльність, створюється для поліпшення економічного стану членів кооперативу; виділяють три типи – виробничі, обслуговуючі, споживчі);

−  співробітництво територій (передбачає  поєднання  зусиль органів  місцевого  самоврядування  різних  адміністративно-територіальних одиниць  у  сфері  стратегічного  планування  для  вирішення  питань  місцевого значення; виділяють три види – міжмуніципальне, міжрегіональне, міжнародне);

−  активізація підприємництва (покликано сприяти  збільшенню  виробництва  товарів  та послуг,  насиченню  внутрішнього  ринку;  гарантує  створення  нових  робочих місць, зростання самозайнятості та зменшення безробіття)

4. Інституційний - поєднує такі механізми: стандартизації  та  сертифікації,  захисту  інтелектуальної власності  та  дотримання  авторського  права  продукції  (послуг), досягнення  їх  відповідності  міжнародним, стандартам, нормам якості та безпеки; правового  забезпечення  формування  єдиного  правового  поля для  здійснення  всіх  видів  економічної  діяльності; задіяння  потенціалу  місцевого  самоврядування  для стимулювання  громадської  активності; іформаційно-комунікаційного забезпечення.

5.4 Механізми фінансування  Стратегії місцевого розвитку

Основними фінансовими механізмами реалізації Стратегії є:

1. Бюджетний – податки та збори, продаж та оренда комунального майна, місцеві та державні цільові програми, угоди щодо регіонального соціально-економічного розвитку;

2. Інвестиційний – корпоратизація комунальних підприємств (їх перетворення на господарські товариства); компенсація впливу;

3. Кредитний – облігаційні та безоблігаційні позики; кредити міжнародних фінансових організацій; місцеві гарантії;

4. Грантовий – міжнародна технічна допомога; гранти міжнародних донорських організацій; проєкти корпоративно-соціальної відповідальності; ендавмент (сума коштів або цінних паперів, які вносяться благодійником у банк або небанківську фінансову установу, завдяки чому набувач благодійної допомоги отримує право на використання процентів або дивідендів, нарахованих на суму такого ендавменту).

У процесі реалізації проектів може застосовуватись кілька механізмів одночасно (грантовий та кредитний, грантовий та бюджетний тощо).

Основні джерела фінансування виконання завдань стратегії:

  •  Власні надходження міського бюджету
  •  Державний фонд регіонального розвитку (ДФРР)
  •  Український культурний фонд
  •  Секторальна бюджетна підтримка ЄС (в разі поновлення)
  •  Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку
  •  Галузеві державні субвенції (НУШ, «спортивна», інтернет-субвенція, ЦНАПи та ін.)
  •  «Екологічні кошти» державного та обласного бюджетів
  •  Приватні кошти
  •  Кошти міжнародної технічної допомоги.

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь